Фінансові можливості українців, плани НБУ та тренди фінтеху

Офлайн конференцію відвідало близько сотні учасників. Після коронавірусних обмежень і усвідомлення всіх ризиків, які несе із собою війна, у людей виникла велика потреба саме на фізичні зустрічі. Адже зараз левова частка всієї активності лишається в онлайні.

Так, на FinTech Ukraine 2022, представники Національного банку України скористалися можливістю, щоб розповісти про свою роботу у цьому році. Вони також розповіли, що очікує учасників небанківського фінансового ринку у 2023 році.

Директор Департаменту ліцензування НБУ Михайло Федоренко зокрема нагадав, яким небанківським установам потрібно переліцензовуватися у зв’язку з постановою №217.

«Небанківські установи, що мають ліцензію на переказ коштів, та які мають намір надавати фінансові платіжні послуги повинні відповідно переліцензуватися. До 1 лютого 2023 року вони фактично мають отримати нову ліцензію», – наголосив він.

Він також порадив учасникам ринку опрацювати зміни якнайшвидше, щоб в офіційній комунікації встановити певні недоліки та попрацювати над їх усуненням.

Його колега Сергій Савчук – директор Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ НБУ – розповів на чому Нацбанк планує сконцентруватися в методологічній роботі на небанківському фінансовому ринку 2023 року.

Фахівці регулятора займуться розробкою нормативно-правових актів для реалізації нових законів:

• Про фінансові послуги та фінансові компанії;
• Про страхування.

«Переважна більшість цих документів – регуляторні акти. Це вимога закону. Ми маємо все ухвалити до грудня 2023 року. Документів буде багато, понад 20, адже це фундаментальні нові закони. Тому активно закликаємо всіх учасників ринку до спільної продуктивної роботи», – зазначив він.

Директор з розвитку бізнесу Kantar Кирило Єжов презентував результати останнього дослідження на тему того, як українці ставляться до грошей та що очікують від фінансових компаній.

В онлайн-опитуванні взяли участь понад 50 тис. українців, жителів міст з населенням 50 тис. й більше. Вікова категорія респондентів – 18-55 років.

«Протягом останніх 9 місяців фінансовий стан українців стрімко змінюється. Результати нашого дослідження говорять про негативну динаміку та є досить показовими – сьогодні більшість опитаних респондентів оцінює свій фінансовий стан як „низький«, хоча ще на початку повномасштабної війни він був на рівні „вище середнього«. Все це – вплив війни. Це, перш за все, зміна багатьох життєвих планів, обмеженість споживання, погіршення якості життя», — розповів Єжов.

Директор з розвитку бізнесу Kantar Кирило Єжов

За даними дослідження Kantar, кожен другий українець (51%) вдається до економії. Так, 25% респондентів перестали купувати каву в кав’ярні, а 37% – не купують новий одяг.

«Все ж більшість опитаних українців (60%) не сказали ствердно, що їм бракує коштів купити бажане. Зараз йдеться про відкладений попит, або відтермінування покупок, які на думку людей, є нині не на часі. Ми передбачаємо, що така тенденція зберігатиметься», – зазначив Єжов.

За даними експерта, загалом поведінка українців в питанні управління фінансами залишається майже незмінною.

Ще на початку пандемії COVID-19 в країні був відмічений тренд на зниження уваги користувачів до інвестування та інших фінансових продуктів. Зараз цей тренд лишається актуальним.

Також слід звернути увагу на зростання кількості респондентів, які купили або планують купити військові облігації.

Перше всеукраїнське бюро кредитних історій (ПВБКІ) провело дослідження на основі власних даних, щоб з’ясувати, що відбувається з ринком кредитування після початку повномасштабної війни.

Результати дослідження озвучив заступник голови правління ПВБКІ Василь Глазунов.

Так, у перші місяці після вторгнення російських окупантів падіння кредитування було катастрофічним, про що свідчить кількість запитів до бюро, вона наблизилася до нуля.

Більш стабільну ситуацію змогли зберегти державні банки.

«Ми це пов’язуємо з тим, що державні банки у березні та квітні брали активну участь у фінансуванні сільського господарства, тому масштаб зменшень був не таким катастрофічним. Іноземні банки почали активніше кредитувати клієнтів з квітня, але все одно рівень лишався дуже низький у порівнянні з довоєнними показниками», – пояснив Глазунов.

Заступник голови правління ПВБКІ Василь Глазунов

Відповідно до результатів дослідження, хоч усе кредитування після 24 лютого впало, найменше просіли карткові кредити.

«Ми пояснюємо це тим, що в березні та частково у квітні, відбулася масова міграція населення із зони бойових дій у безпечніші регіони й за кордон. Люди, які виїжджали за межі країни, розуміли, що їм необхідна якась фінансова комунікація з країною, тому масово замовляли випуск банківських карток», – зазначив експерт.

Попит на кредити знову почав зменшуватися в жовтні — відразу після перших руйнувань критичної інфраструктури. Згідно з попередніми даними аналізу за першу половину листопада, ця тенденція зберігається і досі. Очікується подальше зменшення об’ємів кредитування.

В умовах війни українським фінустановам, які продовжують видавати кредити, довелося підлаштовувати скоринг під нові реалії. Засновник компанії RiskTools та БКІ Online Денис Зікєєв розповів, як вони розв’язували це питання для своїх клієнтів.

«Партнери визначили мінімальний тестовий портфель. Тобто сказали: ось вам гроші, видавайте тим, кому вважаєте за потрібне. Ми зробили вибірку повторних клієнтів з різних груп. Через місяць після першої видачі ми отримали близько 100 кредитів, які або пішли на прострочку, або закрилися. На цій базі ми побудували модель автоматичного керування портфелем з машинним автонавчанням», – зазначив він.

Засновник компанії RiskTools та БКІ Online Денис Зікєєв

Модель умовно назвали «скорингом малих даних», який відрізняється від класичних алгоритмів.

«Класичні техніки машинного навчання не працюють на такій кількості даних. Дефіцит даних вдалося компенсувати завдяки динаміці самонавчання, яке відбувалося щодня. Алгоритм імітує хід думок бізнес-аналітика, але додає можливість аналізувати велику кількість змінних. Також ми вбудували основні метрики кредитного портфеля, такі як „дефолт«, „обіг«, „прибутковість« у сам алгоритм машинного навчання. Це дало дуже гарні результати», – пояснив Зікєєв.

У порівнянні з 2021 роком вихід на прострочку зменшився вдвічі. Recovery rate, тобто показник повернення прострочки, практично не змінився, але прибутковість стала в 1,5 раза вищою, а фактичний строк користування кредитом – зменшився.

«Клієнти погашають кредити швидше, ніж до війни. Це впливає на прибутковість. Тобто такий портфель здається досить стабільним, якщо він контролюється алгоритмами машинного навчання», – резюмував Зікєєв.

Ключові тренди, які сьогодні існують у сегменті фінтеху – безконтактність, принцип «купуй зараз, плати потім», «банк як послуга» й екосистеми, криптокартки, мобільні сервіси.

За словами старшого директора, голови Департаменту стратегічних партнерств, фінтеху та спільних проєктів в Україні, країнах СНД та Південно-Східної Європи Visa Євгена Лісняка, на певних ринках уже широко розповсюдилися QR-платежі. Здебільшого це стосується країн Азії – Сінгапур, Казахстан, Узбекистан.

Також своє чільне місце посідає технологія Tap to Phone, яка дозволяє перетворити будь-який телефон на POS-термінал, що дозволяє знизити бар’єр приймання платежів.

«Купуй зараз, плати потім – в Україні певною мірою вже розповсюджена технологія, знайома, а от на багатьох глобальних ринках це стає трендом», – звернув увагу Лісняк.

За словами представника компанії Visa, «банк як послуга» стає наслідком відкритого банкінгу, і вітчизняні банки вже реалізують цей напрямок.

«Це наші необанки, такі як monobank, sportbank. Вони запущені на класичних банках. Це і є прикладом Banking as a Service („банк як послуга«. – Ред.). Такі історії приводять нас до певної бізнес-моделі, яка може сильно просунути банк вперед», – розповів експерт.

До категорії Mobile financial services відносяться, наприклад, мобільні та поштові оператори. Вони все більше дивляться в бік надання фінансових сервісів своїм клієнтам. В Україні такими прикладами можуть бути Нова пошта, Укрпошта.

«І, звісно, криптокартки. Ми багато про це чуємо й чекаємо в Україні. У нас зараз є певні регуляторні обмеження, моменти, що потребують уточнення. Але я думаю, що в нашій країні такі продукти могли б бути корисними та мати попит», – резюмував Лісняк.

Weld Money – це український стартап, що прагне поєднати світ криптовалюти з традиційними фінансами.

У вересні 2022 року спільно з Unex Bank та Mastercard команда Weld Money випустила першу в Україні криптовалютну картку. Weld card – це цифрова платіжна картка на базі Debit Mastercard, що дозволяє оплачувати товари та послуги у фізичних магазинах та онлайн, а крім того – знімати готівку в банкоматах, що підтримують технологію безконтактної оплати.

«Перші три банки, з якими ми в тому чи іншому вигляді робили інтеграцію першої криптокартки, з різних причин відмовилися. Тому коли почалася війна, ми фактично починали з самого початку. Але у нас уже були теплі стосунки з акціонерами, керівництвом Unex Bank. Тож 13 квітня ми разом створили робочу групу, а вже 21 квітня запустили благодійну картку Unchain Help Card на основі крипти в колаборації Unchain Fund, Weld Money, Unex Bank на базі технологічного рішення Weld Monеy. Після цього – ми пішли в глибшу інтеграцію з Unex Bank», – розповів кофаундер проєкту Weld Money Олексій Бобок.

Кофаундер проєкту Weld Money Олексій Бобок

Прив’язана Weld card до криптовалютного гаманця на платформі Weld Money. Картку можна додати в цифрові гаманці Google/Apple Pay і розраховуватися криптою без необхідності самостійно конвертувати її у звичайну (фіатну) валюту.

Процес повністю автоматизований: еквівалентна сума списується з криптовалютного балансу гаманця Weld Money. Отже, для користувача оплати з криптокарткою Weld не відрізняються від звичайних безготівкових оплат.

«Ви просто заходите в кабінет, авторизуєтесь через Дію, відкриваєте банківський акаунт, підключаєте зручний для вас біржовий гаманець і все, далі – розраховуєтесь нею всюди, де доступні безготівкові оплати», – пояснив Бобок.

«Ми помітили, що на глобальному ринку люди накопичили вже достатньо крипти та користуються нею. Але користуються вони нею приблизно так, як ми користувалися банківськими картками десь у 2006-2007 роках. Тобто щоб отримувати зарплатню і двічі на місяць ходити до банкомата та знімати гроші», – розповів керівник зі стратегічних партнерств в Україні та Центральній Європі компанії Binance Єгор Аветисов.

Binance Pay – це технологія, яка дозволяє оплачувати криптовалютами будь-які товари. За словами Аветисова, це фактично криптоеквайринг.

Щоб скористатися Binance Pay, потрібно вибрати відповідну опцію під час оплати товарів чи послуг. Відкриється застосунок Binance, де буде показаний рахунок у криптовалюті, а саме – стейблкоїні BUSD.

Потім потрібно підтвердити платіж, після чого відбудеться списання коштів, а продавець отримає необхідну суму.

Сьогодні Binance Pay доступний зокрема на сайті мережі супермаркетів Varus.

«Клієнт бачить на сайті ще один доступний спосіб оплати. Цей вибір іде в нашу систему Merchant gate. Після того, як ми зібрали замовлення клієнта, ми надсилаємо йому посилання з чек аутом оплати. Натиснувши на посилання, клієнт переходить у застосунок Binance, де й підтверджує оплату», – розповів керівник центру електронного бізнесу Varus Олег Спірін.

Фінансова частина працює в такий спосіб:

• клієнту на сайті показується вартість товару в гривні;
• коли клієнт переходить на чек аут оплати в Binance, він обирає валюту, в якій платитиме, і відбувається конвертація ціни товару в гривні у ту крипту, яку вибрав клієнт, за курсом Binance;
• транзакцію обробляє фінансова компанія, і вже вона й зараховує гривню на рахунок продавця.

У найближчих планах – запустити Binance Pay для офлайну на касах самообслуговування. Оплата відбуватиметься через QR-код.

Айбокс Банк зареєстрував у Польщі фінансову компанію iBox та отримав ліцензію польського Національного банку на розвиток регіону ПТКС – програмно-технічними комплексами самообслуговування (платіжними терміналами). Через них можна буде поповнювати картки українських банків.

«З усіма галереями (так у Польщі називають ТРЦ. – Ред.) ми підписали договори, які дозволяють розміщення наших терміналів, можливість доступу для інкасації. Топ-10 українських банків з емісії карток вийшли з нами на зв’язок і пропонують угоди поповнення своїх українських карток у Варшаві», – зазначила CEO міжнародної платіжної системи LEO та голова наглядової ради Айбокс Банку Альона Шевцова.

CEO міжнародної платіжної системи LEO та голова наглядової ради Айбокс Банку Альона Шевцова

За її словами, поповнити українську картку можна злотими – на рахунок прийдуть гривні. Конвертація відбуватиметься за картковим курсом «Злотий-гривня» емітента.

Окрім того, в польських iBox будуть представлені всі мерчанти, які зараз є на терміналах в Україні.

«Це понад тисячу ексклюзивних договорів з унікальними умовами для Айбокс Банку. Наприклад, тільки в терміналах Айбокс Банку ви можете поповнити monobank з комісією 0%. Такі ж умови будуть для українців у Варшаві: вони зможуть поповнити свою картку monobank, ПриватБанку, Айбокс Банку з комісією 0%», – розповіла Шевцова.

Сьогодні на ринку в Казахстані працює близько 25 онлайн-МФО. Більшість з них – іноземні компанії, які прийшли з країн Балтії та росії. З 2020 року цей ринок регулюється Національним банком Казахстану, тому кожна МФО повинна мати відповідну ліцензію.

За словами CEO SalesDoubler Kazakhstan Женіса Мухієва, регуляція – одна з переваг ринку онлайнового кредитування в Казахстані, адже це означає чітко визначені «правила гри».

Також до переваг він зараховує місцеву економіку, що зростає в середньому на 2-4% на рік.

На думку Мухієва, недоліки, які стримують розвиток цього ринку, – вартість та обсяги внутрішнього фондування, зростання конкуренції з боку банків, тиск регулятора на сектор.

«Починаючи з 2020 року регулятор намагається знижувати ставки. Раніше на місяць можна було стягувати 100%, потім 50%, 25%, у найближчі пару місяців буде вже 20%. Якщо раніше не було якихось лімітів по днях, наприклад, можна було взяти 25% за 5 чи 10 днів, то зараз планують це обмежити. Якщо ти видаєш позику на 5 днів, то максимум, який ти можеш узяти, – 2,5-3%. Це дуже сильно знижує дохідність і привабливість бізнесу», – звертає увагу Мухієв.

CEO SalesDoubler Kazakhstan Женіс Мухієв

Ще один негативний момент, який впливає на ринок онлайн-кредитування в Казахстані, – списання боргів. Такі дії регулятора призвели до того, що у близько половини мільйона людей були списані або реструктуризовані кредити:

• повне списання 28 тис. людей на суму 1,3 млн дол.;
• часткове списання 107 тис. людей на суму 1,5 млн дол.;
• реструктуризація 432 тис. людей на суму 72,5 млн дол.

Женіс Мухієв на період 2022-2024 років прогнозує, що на ринку онлайн-кредитування відбудеться:

• зниження ставок і, як наслідок, дохідності;
• цільова аудиторія звузиться;
• через тиск на капітал, а також обмеження регулятора МФО намагатимуться трансформуватися. Близько 10% МФО вже видають позики, які більше схожі на банківські кредити. Двоє гравців ринку вже перебувають у процесі отримання банківської ліцензії.

«Ми зрозуміли, що у клієнтів, зокрема банків, є потреба інакше бачити ринок. Тому ми створили інструмент, який називається «Аналіз ринків», який показав нам цікаві результати», – розповів експерт з відкритих даних і тренер системи YouControl Михайло Кольцов.

Якщо взяти часовий проміжок за 30 років, тобто за часи Незалежності, можна побачити великий відтік з активного бізнесу. 60% ФОПів так чи інакше закриваються. Те саме і з юридичними особами – близько 30%.

«Але якщо ми візьмемо не 30, а останні п’ять років, то побачимо цікаву динаміку. Ми очікували, що після 2020 року люди створюватимуть менше юросіб, але відбулося навіть збільшення кількості юридичних осіб. Умови, які створила пандемія, призвели до того, що люди почали активно створювати юросіб.

Найцікавіше відбулося серед ФОПів. Якщо ви порівняєте 2020 і 2022 рік (причому дані поточного року до 1 листопада), ви побачите, що кількість ФОПів збільшилася. Війна призвела до того, що люди почали активніше шукати способи, щоб займатися бізнесом», – зазначив Кольцов.

Експерт з відкритих даних і тренер системи YouControl Михайло Кольцов

Найбільш перспективні галузі для підприємців:

• оборонно-промисловий комплекс;
• фармацевтика;
• агропромисловий комплекс;
• IT.

Топ-5 КВЕД за останні п’ять років визначилися в такий спосіб:

• Оптова та роздрібна торгівля (ФОП);
• Інформація та телекомунікації (ФОП);
• Оптова та роздрібна торгівля (юрособи);
• Надання інших видів послуг (юрособи);
• Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування (юрособи).

«А ще у 2022 році серед юридичних осіб з’явився цікавий напрямок діяльності – охорона здоров’я і надання соціальної допомоги», – резюмував Кольцов.

Конференція FinTech Ukraine 2022, запис якої можна придбати за посиланням, стала можливою за активної підтримки партнерів заходу:

• 4bill – сучасний сервіс ефективних онлайн-платежів для будь-якого бізнесу;
• SettlePay Wallet – новітнє рішення на українському цифровому ринку. Це сучасний та багатофункціональний е-гаманець для швидких та безпечних платежів.
• Pay Force – лідер у розробці цифрових рішень для банків та ритейлу
• ProBit Global – входить до топ-20 криптовалютних бірж по всьому світу, що обслуговують криптоентузіастів з необмеженим доступом до торгівлі та купівлі Bitcoin, Ethereum та 800+ альткоїнів на більш ніж тисячі ринках.
• SCOR ONLINE – онлайн помічник для управління кредитними ризиками. Послуги компанії гарантують значне поліпшення прибутковості та зниження збитків, а також допоможуть запобігти шахрайству.

До речі, 10 грудня 2022 року вдруге відбудеться масштабна конференція про інвестиції для приватного інвестора «Жити на відсотки».

За промокодом FinanceGV можна отримати додаткову знижку у 10% на квиток.

Подробиці за посиланням.