Зміст
Стягнення по-новому. Що чекає на боржників
Мін’юст та Нацбанк спростили процедуру пошуку та списання коштів з рахунків
В Україні спростили правила розшуку банківських рахунків, що належать боржникам, та арешт коштів на них. Міністерство юстиції та Національний банк України внесли відповідні зміни в документи, що регулюють діяльність виконавців і банків.
Оновлено 12 квітня 2021
Якщо раніше доступ державних і приватних виконавців до інформації щодо наявності коштів на рахунках у банках був ускладнений банківською таємницею, то відтепер процедура пошуку таких рахунків, отримання інформації щодо розміру коштів на них та списання цих коштів значно спрощується.
12 лютого 2021 року Національний банк України затвердив Постанову «Про внесення змін до «Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці». Нею внесено зміни до порядку надання інформації на запит державних чи приватних виконавців щодо наявності рахунків боржника та коштів на цих рахунках у банках, що діють в Україні.
Що ж змінилося з ухваленням цієї Постанови?
Цей документ значно спрощує діяльність виконавців, які розшукують кошти та майно боржників, щодо яких відкриті виконавчі провадження.
Якщо раніше виконавці зіштовхувалися з тим, що на їхні запити банки, посилаючись на банківську таємницю, часто відмовлялися надати інформацію про наявність рахунків боржників, то відтепер виконавець (державний чи приватний) має змогу ще на початковому етапі виконання рішення про стягнення боргу дізнатися, у якому саме банку має боржник рахунки та скільки саме коштів на них. А банк не має права відмовити йому в наданні такої інформації.
Міністерство юстиції України 23 березня виклало у новій редакції Наказ «Про затвердження Порядку автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів». Відтепер цей Наказ має назву «Порядок автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках». Автоматичний арешт та списання коштів стосуються не лише стягнення аліментів, а й інших боргів, щодо яких існує виконавче провадження.
Перед тим, як перейти до алгоритму, за яким працюватиме система, варто нагадати, що наразі в Україні працює 73 банки. Виконавці (і державні, і приватні) часто просто не в змозі фізично надіслати до всіх цих фінансових установ запити, адже це робилося в паперовому вигляді через Укрпошту.
Відтепер всю процедуру автоматизують, а пошук рахунків відбуватиметься з використанням електронних систем. Для цього створено Автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП). Виконавець формує через систему відповідний запит, який надсилається до всіх банківських установ.
Банки негайно після отримання цього запиту (на процедуру їм відводиться одна робоча година) надають виконавцю відповідь, що має містити інформацію про наявність рахунку боржника у фінансовій установі, а також (у разі, якщо такий рахунок, звісно, існує), його номер та розмір коштів на ньому.
Після цього виконавець створює за допомогою все тієї ж системи АСВП постанову про їх арешт, а банк, відповідно, цю постанову втілює в життя і повідомляє про це виконавця.
Далі виконавець надсилає до банку (чи банків) платіжну вимогу про примусове списання коштів з рахунку боржника на рахунок відповідного підрозділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця. Банк, отримавши вимогу, перераховує необхідні кошти на вказаний рахунок, а далі вже виконавець перераховує їх стягувачу.
Утім, запрацює все це не сьогодні – до Автоматизованої системи виконавчого провадження наразі приєдналися лише 7 банків. Ще 44 працюють у тестовому режимі, а 11 – провадять відповідні консультації та налаштовують свої системи, щоб під’єднатися до тестового режиму АСВП.
Щодо решти 11 банків інформація поки відсутня.
Система повноцінно має запрацювати у тримісячний термін з дня набрання чинності нової редакції Наказу Мін’юсту «Про Порядок автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках». А Державне підприємство «Національні інформаційні системи» разом з Департаментом державної виконавчої служби міністерства юстиції України мають «вжити відповідних заходів для його реалізації». Наказ Мін’юсту набув чинності 6 квітня.
Створення Автоматизованої системи виконавчого провадження та зміни НБУ щодо доступу до банківської таємниці викликають зрозуміле занепокоєння у людей, які мають рахунки в банках.
Реалії нашої держави полягають, на жаль, у тому, що в ній ніхто ні від чого не застрахований. Але розробники АСВП таки заклали в неї запобіжники, що мають завадити виконавцям користуватися системою безконтрольно.
Приватний виконавець після створення вимоги на отримання інформації щодо наявності та стану рахунків боржника має накласти на неї свій електронний підпис, який містить вбудований захист від його несанкціонованого копіювання.
У разі державних виконавців, то вони також накладають на свою вимогу кваліфікований електронний підпис і за допомогою АСВП передають її для подальшого підписання керівнику відповідного органу державної виконавчої служби.
Банки ж за допомогою своїх систем безпеки мають переконатися у справжності цих електронних підписів та прийняти документи до виконання.
Як це буде працювати на практиці – побачимо. Але значних труднощів чи проблем виникнути не повинно з огляду на розвиток сучасних цифрових технологій. Тим паче можна звернутися до досвіду справ, пов’язаних зі стягненням аліментів – процедура, по суті, ідентична.
Виграють від новацій, безперечно, стягувачі боргів, адже пошук рахунків боржників та списання з них відповідних коштів відбуватиметься набагато швидше, оскільки з цієї процедури значною мірою випадає людський фактор і купа паперів.
Звісно, існує інша сторона – боржники. Їм ця система не сподобається. Але борги, як відомо, треба платити. А рівень розвитку правової системи в будь-якій країні характеризується, зокрема, й спроможністю держави забезпечити стягнення боргових зобов’язань.
