Автоматичний арешт рахунків боржників. Що це означає та що робити

Якщо до 6 липня ця процедура застосовувалася лише щодо коштів осіб, які мали заборгованість з виплати аліментів, то відтепер арештовуватимуться також гроші людей, які мають:

• несплачені штрафи;
• борги за комунальні послуги;
• невиплачені заробітні плати, орендна плата;
• борги за кредитними зобов’язаннями тощо.

Також значно спрощена процедура розшуку рахунків боржників у банках – для цього НБУ ще в лютому затвердив Постанову «Про внесення змін до «Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці», яка розширює права та можливості виконавців (як державних, так і приватних) щодо пошуку та арешту цих рахунків.

Як це відтепер працює, можна прочитати у матеріалі: Стягнення по-новому. Що чекає на боржників.

.«Автоматизована система виконавчого провадження (АСВП) – це спеціальне програмне забезпечення, в якому працюють всі державні та приватні виконавці. За допомогою АСВП здійснюється реєстрація судових рішень й інших виконавчих документів (штрафи ДАІ, вимоги ПФУ, постанови виконкому тощо), а також документів виконавчого провадження (запити виконавця та відповіді на них) і здійснюється фіксація інших виконавчих дій (реєстрація постанов про арешт коштів боржника тощо).Система АСВП нещодавно була оновлена і чимала кількість банків до неї під’єдналась (за планами Мін’юсту до системи повинні під’єднатися всі банківські установи), а тому арешт коштів боржників відбуватиметься миттєво», – пояснив Finance.ua Валерій Притуляк – приватний виконавець виконавчого округу Одеської області, член комітету з етики АПВУ, національний експерт Проєкту ЄС Pravo Justice, к.ю.н., доцент.

Уже в перший день роботи нової процедури арешту рахунків стрічки новин зарясніли повідомленнями, що арештовано майже 400 тисяч рахунків, а кошти з них списуватимуть також автоматично.

Почнемо по порядку. Насправді арештовано не 400 тисяч рахунків боржників, а, згідно з даними сервісу Опендатабот, в Єдиному державному реєстрі боржників значиться 390 755 виконавчих проваджень, відкритих на підставі не судових рішень, а так званого виконавчого нотаріального напису. Тому йдеться зовсім не про те, що всі ці рахунки вже арештовано – це рахунки, які потенційно можуть бути арештовані в автоматичному режимі, адже щодо них вже існує виконавче провадження. Крім того, частина з них вже заарештована за старою процедурою.

Також варто взяти до уваги – 390 755 виконавчих проваджень, про які написали в новинах, це лише ті виконавчі провадження щодо боржників, які відкриті за виконавчим написом нотаріуса. А ще існують виконавчі провадження, відкриті за рішенням суду.

Різниця між ними для боржника, по суті, відсутня, – в обох випадках вони підлягають виконанню. Відрізняються ці виконавчі провадження лише процедурою передачі на виконання.

Якщо стягнення боргу через суд – досить складна й тривала процедура, що передбачає обов’язкову участь у судовому процесі боржника, то виконавчий напис нотаріуса – це «розпорядження нотаріуса щодо стягнення грошової суми від боржника до кредитора, або повернення чи передачі майна кредитору, здійснене на документах, що підтверджують зобов’язання боржника».

Він здійснюється нотаріусом на оригіналі документа, що підтверджує ці зобов’язання. І робить цей напис нотаріус за заявою стягувача. Присутність боржника чи підтвердження того, що його про таку дію повідомили, законом не передбачена. Після цього документ із цим написом передається до виконавчої служби чи приватного виконавця. Як це працює можна прочитати тут: Припинили сплачувати за кредит: ось як банки стягують борги.

Утім, повернемось до кількості боржників.

Однозначно стверджувати, скільки саме рахунків заарештовано, неможливо – адже виконавці працювали й до початку роботи АСВП, хоча й в значно складніших умовах.

До того ж, згідно з даними сервісу Опендатабот, наразі в Україні нараховується понад два мільйони боржників – станом на грудень 2020 року їх було 2 000 340.

За пів року їхня кількість найімовірніше зросла – минулорічні темпи росту складали 18%, тому можна приблизно уявити, скільки їх зараз. Це ті люди, щодо яких існують виконавчі провадження і, теоретично, у них можуть бути вже заарештовані рахунки. Або ці рахунки можуть бути заарештовані за новою процедурою.

Крім того, наразі достеменно невідомо, скільки банків із 73-х, які існують в Україні, підключилися до Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП), через яку виконавці відтепер розшукують і арештовують рахунки боржників.

Відповідно до наказу Мін’юсту № 1061/5, який регламентує процедуру автоматизованого арешту рахунків, до АСВП 6 липня мали підключитися всі банки. Наскільки вони це зробили – невідомо, тому стверджувати, що у всіх 73 банках вже відбулися арешти рахунків боржників, не можна.

Також невідомо, скільки рахунків взагалі є у цих двох з лишком мільйонів боржників. І скільки з них вже заарештовано, а щодо скількох формуються запити виконавцями за новою процедурою.

Адже попри слово в назві «автоматична», вона насправді потребує значних зусиль – виконавець має сформувати запит до банку, у належний спосіб його оформити, передати, отримати відповідь, а вже потім вирішувати – арештовувати рахунок чи ні. Автоматичною ця процедура називається тому, що всі ці процеси автоматизовані завдяки цифровим технологіям, а не тому, що будь-який борг автоматично списується з рахунку боржника.

«Що ж до настроїв громадян щодо припинення обслуговування в банках «аби гроші не забрали виконавці», то вказане викликає великий сумнів. По-перше, більшість громадян отримують заробітну платню, соціальні виплати, компенсації на рахунки, відкриті в банках. По-друге, під час пандемії коронавірусу суттєво збільшилась кількість розрахунків саме в безготівковій формі. По-третє, в XXI столітті більшість звичних нам речей відбувається в мережі (сплата податків, оплата комунальних послуг) і передбачає онлайн-переказ коштів. По-четверте, наявність надсучасних та зручних банківських систем (ПриватБанк, monobank), про які європейські користувачі можуть тільки мріяти, спрощують нам життя та роблять його комфортнішим, а від комфортних речей дуже важко відмовитись», – коментує Валерій Притуляк.

Реагуючи на паніку, яку викликали заголовки новин, Мін’юст виступив з офіційним роз’ясненням.

Звісно, в реаліях України ми звикли не довіряти владі, але хоча б ознайомитися з поясненням профільного міністерства варто. Там категорично стверджують, що «кошти на вашому банківському рахунку можуть бути арештовані в автоматизованому режимі. Але при цьому не йдеться про автоматичне списання коштів!».

Тобто варто розрізняти дві процедури – арешт коштів і стягнення боргу.

У міністерстві нагадують, що система АСВП лише спростила пошук рахунків боржника.

Крім того, з офіційного роз’яснення Мін’юсту можна опосередковано отримати підтвердження того факту, що не всі банки підключилися до системи та наразі вона працює в неповному обсязі:

Тобто ще навіть коректно не працює процедура автоматичного пошуку рахунків, не кажучи вже про списання з них коштів.

Крім того, вона передбачає додаткові дії від виконавця щодо списання коштів на арештованому рахунку: після того, як рахунок боржника знайдено та арештовано, а банк повідомив виконавцю кількість коштів на ньому, останній формує до банку додаткову вимогу про списання тієї суми, яка значиться у виконавчому провадженні.

«Що ж до еволюції системи примусового виконання, то це ні для кого не секрет – запроваджується не тільки система автоматичного арешту, а й система автоматичного списання грошових коштів боржників. Ця система в рази пришвидшить виконання рішень судів про стягнення аліментів, стягнення штрафів. Але водночас ця система дозволить не відбирати всі зароблені гроші, а буде залишати мінімальний «недоторканий» дохід. Хотів би побажати нашим громадянам взагалі не мати боргів. А якщо вже вони і з'явилися то швидше з ними розраховуватись», – зазначив Валерій Притуляк.

Найбільший резонанс викликала можливість списання боргів за комунальні послуги. Особливо враховуючи те, що комунальні підприємства, що надають ці послуги, часто виставляють споживачам борги, яких не існує.

Звісно, такий борг списати з рахунку можуть – з точки зору права він нічим не відрізняється від інших.

Але цьому має передувати судова процедура, про яку споживач має досить високі шанси дізнатися вчасно та довести свою правоту у суді.

В усьому іншому процедура стягнення боргу за комунальні послуги не відрізняється від стягнення інших боргів – обов’язково має бути відкрито виконавче провадження і проведено всі необхідні дії, передбачені законом.

В Міністерстві юстиції рекомендують самостійно відслідковувати, чи є у вас борги. Ми також рекомендуємо це робити. Перевірити інформацію щодо себе можна за допомогою наступних інструментів:

• Єдиний реєстр боржників;
• портал Онлайн-будинок юстиції;
• електронний сервіс державних послуг Дія;
• Автоматизована система виконавчого провадження (АСВП).

Варто регулярно перевіряти наявність свого прізвища у всіх цих реєстрах, навіть якщо ви не вважаєте, що комусь щось винні – враховуйте реалії України.

Якщо ви знайшли себе в якомусь із цих реєстрів – незалежно від того, погоджуєтеся ви з боргом чи ні – не варто панікувати. Подія вже відбулася – вас внесли до реєстру, а це означає, що щодо вас існує виконавче провадження.

В реєстрі зазначається, ким саме та на підставі чого воно відкрите. Ви можете звернутися до відділу Державної виконавчої служби або до приватного виконавця, який веде це провадження і з’ясувати всі необхідні подробиці.

Крім того, не забувайте, що наявність виконавчого провадження й арешту коштів на рахунку не скасовують вашого права оскаржити ці дії виконавця.

Особливо спірною є ситуація з виконавчими провадження, розпочатими на підставі виконавчого напису нотаріуса – за даними Опендатабот, за останній рік судами було ухвалено 11 502 рішення щодо скасування виконавчих написів. Це, до речі, є вельми позитивною практикою і свідчить про те, що шанси на оскарження таких дій нотаріуса досить високі.