Що робити, якщо вкрали документи

Подія була в суботу в середині дня. Виявивши пропажу, я викликав поліцію. Приїхали, оглянули місце, повезли у відділення (воно було неподалік) оформляти заяву. На все пішло близько трьох годин. В понеділок сказали прийти до слідчого. Вранці у призначений час був у відділенні, але мого слідчого на місці не виявилося. Довелося почекати близько години. Потім уточнював з ним всі деталі ситуації. Втратив півдня. Думав, що марно, але ні. Я розраховував на те, що першим ділом мені доведеться обійти всі інстанції, які видавали зниклі документи, і взяти довідки про їх втрату. Добре, якщо б вклався за день. Але в поліції все спростили: видали довідки «за місцем звернення» на кожен вкрадений документ. Дуже правильний підхід.

Я, звичайно, знав що це найголовніший документ, але не думав що настільки. Без нього в нашій країні відновлення всіх інших – нездійснене завдання. Спочатку втішав себе тим, що у мене є закордонний паспорт. Як-ніяк теж документ з фотографією, ім'ям і прізвищем, навіть в назві є слово «паспорт». Можна ж за ним визначити, я це чи не я. Але, забігаючи вперед, скажу – не можна. Всередині країни він не є посвідченням особи. У всьому світі є, а у нас ні. І ніякі тимчасові довідки і посвідчення теж не допоможуть. Принаймні, в Дніпрі, де я живу.

Отже, прямо з поліції я пішов в сервісний центр, який займається оформленням та видачею паспортів. Людей було небагато, а до консультанта взагалі нікого. Незважаючи на обідній час, мені розповіли, що за чим треба робити. Сказали, паспорти уже не друкують, тільки ID-картки, і перерахували, що потрібно для її оформлення. У моєму випадку це:

• Копія старого паспорта, якщо є (у мене була)
• Оригінал та копія довідки про присвоєння ІПН
• Оригінал та копія рішення суду про розлучення
• Оригінал і копія свідоцтва про народження дитини
• Квитанція про сплату мита (34 грн)
• Квитанція про сплату адмінзбору на оформлення ID картки (279 грн)
• Довідка про реєстрацію
• Сфотографуватися на ID-картку в сервісному центрі

Я підбадьорився, адже всі документи з копіями у мене були з собою, оплатити квитанції – теж не проблема. Залишилася справа за малим, подумав я. Але диявол крився як раз у двох останніх пунктах. На те, щоб їх подолати, у мене пішло два тижні. І, треба сказати, мені пощастило, оскільки часові витрати на останній мені вдалося скоротити десь на порядок. Але про це нижче.

Зібравши все необхідне і сфотографувавшись, залишається тільки чекати. Мій новий паспорт був готовий до видачі через півтора місяці з моменту звернення в сервісний центр. Забрав я його за попереднім дзвінком, почекавши близько 15 хвилин.

Тут можливі були два варіанти. Перший – дізнатися, де в моєму районі знаходиться «Центр надання адміністративних послуг», приїхати туди в приймальний день, відстояти чималу чергу і замовити довідку там. Другий – зробити це через сервіс igov. Я, звичайно ж, вибрав другий.

Процедура нескладна. Щоб замовити, потрібно зайти на сайт igov.org.ua, ідентифікувати себе одним із запропонованих способів і створити заявку на виготовлення. Я увійшов за допомогою BankID. Це система, яка підтверджує особу користувача за даними, що зберігаються в банку, де він обслуговується. Також можна авторизуватися за допомогою ID картки (для тих, у кого вона вже є) і електронно-цифрового підпису. У процесі оформлення довідки мені довелося завантажити фотографію закордонного паспорта. Інші дані про мене підтяглися з BankID. Потім мені на email прийшов лист про те, що заявка прийнята і буде оброблена протягом 1-3 днів (всі листи від igov дублювалися смс-повідомленнями).

Під кінець третього дня я вирішив поцікавитися, як мої справи, і набрав зазначений контактний номер телефону. Відповіли так: що в законі написано, що довідка повинна бути готова «протягом 10 днів з дня подання заявки, тому просто відрахуйте їх і приходьте. На моє запитання «а раніше ніяк?» відповіли, що, можливо, і раніше, але не факт.

На четвертий день прийшов підбадьорливий лист про те, що моя заявка в роботі і довідка готується.

Була одна спроба заглянути в «Центр надання адміністративних послуг» за довідкою на кілька днів раніше до призначеного терміну, просто проїжджаючи повз. Але, подивившись на чергу з приблизно 40 осіб, я відмовився від цієї затії. Наступного разу вирішив приїхати так, щоб звести всі ризики до мінімуму і вже напевно отримати довідку: на 12 робочий день о 7:20 ранку. Центр починає працювати о 9:00, але люди вже були, і я опинився в черзі четвертим. До дев'ятої години вона вже складалася з 30-40 осіб.

Після того, як двері відчинилися, всі, хто очікував, заповнили коридор, вийшла дівчина і запитала: «Хто на отримання? Давайте документи». З’ясувалося, що серед всіх присутніх нас таких виявилося не більше п'яти осіб. Решта – ті, хто не зміг подружитися з igov і прийшли лише замовляти різні довідки: про реєстрацію, про склад сім'ї та з інших питань. Через півгодини нас (хто одержує) стали викликати в окремий кабінет. Я зайшов. Сказали, моя довідка готова і попросили копію закордонного паспорта, якої у мене не виявилося. Думав, що копії, яку я завантажив в igov при оформленні, було достатньо. Довелося йти ксерити. Добре, що в значній черзі до місцевого ксерокса до мене поставилися з розумінням і дали скопіювати один розворот паспорта без очікування. Через 10 хвилин я повернувся з копією, і довгоочікувана довідка була у мене на руках. Ура!

Лист про те, що довідка готова, прийшов тільки через 15 робочих днів. Тому чекати його сенсу немає. А взагалі мені здалося, що сам документ робився не два тижні, а ті 30 хвилин, які я просидів перед кабінетом.

Отже, всі необхідні документи на руках. Залишилося віднести їх до «сервісного центру» і сфотографуватися на новий паспорт. Процес фотографування і подання документів на ID-картку – це об'єднаний процес. Тобто вас знімають і тут же приймають і оформляють всі папери для виготовлення картки. Але на цю процедуру потрібно завчасно записатися, а зробити це, як виявилося, зовсім не просто.

Спочатку я хотів зробити це через igov, як і у випадку з довідкою. Але сервіс весь час видавав одну і ту саму помилку:

Через тиждень безуспішних спроб я вирішив, що послуга не працює. Тому взяв всі документи і пішов до «сервісного центру» сам. Знайшов дівчину, яка мене консультувала раніше. Розповів, що прийшов з усім потрібним, залишилося лише сфотографуватися. Вийшов такий діалог:

– Як ви і казали, отримав довідку, хочу записатися на фотографування.

– Записуйтеся через igov

– Я намагався. Не працює.

– Працює, ви неправильно робите.

– А як там можна щось «неправильно» зробити? Давайте при вас з телефону спробую записатися.

– Ні, там особлива ситуація. Треба заходити з 6 до 8 ранку – будуть місця.

– Запис на день вперед робиться?

– Ні, на 2 тижні.

– Хм. Але я вже тут. Давайте, може, мене прямо зараз запишете, без igov?

– Звичайна (неелектронна) черга у нас взагалі розписана на півтора місяці вперед.

– Виходить 2 тижні очікування довідки про реєстрацію, 1,5 місяця черги на фотографування, плюс місяць чекати, поки буде готова ID картка. Тобто я повинен жити без посвідчення особи майже 3 місяці. Це нормально?

– Спробуйте звернутися в кабінет, де фотографують.

Насилу прориваюся в потрібний кабінет. Там мені знову розповідають, що потрібно за два тижні записуватися на igov.org.ua, але, розуміючи, що від мене так просто не відв'язатися, відправляють до начальниці. Начальниця вислухала. Спочатку намагалася зробити вигляд, що це не її проблема. Потім порадила попросити когось з черги поступитися мені місцем. Я уточнив, чи правильно я її зрозумів: я повинен попросити поступитися місцем когось з тих, хто в кращому випадку 2 тижні, в гіршому – 1,5 місяця тому зміг записатися в чергу, і тепер на фінішній прямій чекає своєї заповітної черги перед кабінетом. Чи вірить вона в це? Потім натякнув на те, що збираюся писати статтю-інструкцію для людей, які стали жертвою схожих на мою ситуацій. І запитав, чи може все ж таки реально зробити все швидше? Закінчився наш діалог так:

– Приходьте завтра на 9. Сьогодні вже пізно щось вирішувати (було близько 11 години).

– Я не втрачу час? В цьому справді є сенс?

– Все буде добре.

О 9 ранку я був на місці і став у кінець загальної черги. Через 10 хвилин повз пройшла начальниця. Привітався. Ще через 10 хвилин покликала до себе в кабінет, прийняла документи, перевірила і відправила чекати. Приблизно через годину мене покликали в кабінет для фотографування.

Поки одна співробітниця мене фотографувала, інші займалися документами. Кожен з моїх папірців окремо сканували. Потім вручну дані з них вносили на сайт чи то якогось міністерства, чи то міграційної служби. І періодично «підвисав» або сайт, або інтернет. Але через 20 хвилин все було завершено.

Завдяки тому, що я розповів про статтю, в якій збираюся описати здобутий досвід, або чуйності начальниці «сервісного центру» мені вдалося вирішити питання з фото протягом двох днів. Так чи інакше, я заощадив від 2-х тижнів до 1,5 місяців.

Отримавши у слідчого довідки «на пред'явника», на наступний день я вирушив до МРЕВ. Подумав, поки робиться моя довідка про реєстрацію для ID картки, спробую відновити техпаспорт на авто і права за допомогою закордонного паспорта. Перед виходом з дому в інтернеті підгледів, що знадобляться також документи, що залишилися від автошколи. Взяв їх з собою.

Приїхав. Знайшов вільне віконце. Дізнаюся щодо дубліката техпаспорту. Кажуть, треба привезти авто для огляду експертом, оплатити його послуги та виготовлення дубліката і... пред'явити паспорт (і тільки його). Піднявся на другий поверх запитати щодо водійського посвідчення. Вкрали, кажу, хочу відновити. Відповіли, що потрібні такі документи:

1. Квитанція про сплату мита (420 грн)
2. Екзаменаційна картка водія (з автошколи)
3. Громадянський паспорт
4. Медична довідка

Перший пункт – не проблема, з другого теж все є. Медична довідка робиться за пару днів. Потрібно внести ясність тільки щодо паспорта. Кажу, що поки що в наявності тільки закордонний. Тут мене теж засмучують: не вийде – потрібен громадянський. Намагався заперечувати. Сказав, що ось є купа паперів з автошколи з моїми фотографіями та закордонний паспорт – документ, що посвідчує мою особу за кордоном. Невже всередині країни за ним мене не можна ідентифікувати? Відповідь категорична: «Ні. Тільки паспорт».

Мені це здалося, м'яко кажучи, дивним. Настільки, що я вирішив «пободатися» з інспектором. Зав'язалася розмова:

– На якій підставі ви відмовляєте? Я знаю, що дублікат водійських прав робиться за день. Причин не робити їх у моєму випадку не бачу.

– Зараз, – сказав інспектор і пішов.

Повернувся з роздрукуванням якоїсь постанови. Вивчаю, бачу фразу, що потрібні «паспорт або інше посвідчення особи». Вказую на місце в тексті.

– От – «або інше посвідчення особи». У мене є закордонний паспорт. Що не так?

– Це тільки для «тимчасово переміщених осіб», для інших тільки паспорт.

Попросив, щоб покликали начальника. Прийшов. Продовжив діалог з ним:

– За закордонним не можна. Якщо незадоволені – пишіть заяву, і ми протягом 10 робочих днів дамо офіційну відповідь, чому так.

– Мені через день потрібно везти дитину в інше місто. Я хочу вирішити це питання якомога швидше. Писати і чекати 2 тижні мені нецікаво. Просто поясніть, чому не можна за закордонним паспортом.

Начальник відійшов зателефонувати. Мабуть, комусь «вище». Перший співрозмовник, схоже, не дав чіткої відповіді. Зробив другий дзвінок, і цього разу додзвонився до підкованого юриста, який, нарешті, вніс ясність у ситуацію. Мені зачитали визначення закордонного паспорта, яке я пізніше сам подивився в нормативній базі (Указ президента від 1993 року): «Паспорт громадянина України для виїзду за кордон (закордонний паспорт) є документом, що посвідчує особу громадянина України під час перетинання державного кордону України та перебування за кордоном». Після чого начальник додав, що всі їхні бланки та форми для заповнення в комп'ютері передбачають внесення даних про «прописку», які вони беруть тільки з громадянського паспорта. Довелося відступити.

Повернувся через півтора місяця вже з ID карткою. Вирішив почати з відновлення техпаспорта. Сказали йти в касу і оплатити «видачу дубліката техпаспорта». Оплачую (420 гривень) і повертаюся до приймального віконця. Далі відправили до експерта для оцінки авто. Знайшов експерта, у нього дізнався, що огляд коштує 200 гривень. Знову пішов у касу. Сказали, що з мене 216 грн. Запитав, звідки взялися додаткові 16. Відповідь – комісія... 8% від суми! Був трохи в шоці, але сильно заперечувати не став, заплатив. Після огляду і 40 хвилин очікування новий техпаспорт був готовий. Друге Ура! Моє авто знову легальне.

Тепер для відновлення прав мені не вистачало тільки медичної довідки. Об'їхавши кілька клінік і проконсультувавшись зі знайомими, я вирішив зробити її в поліклініці, яка знаходиться у Дніпрі на вулиці Титова. За моїми відчуттями там було менше черг, ніж в інших. Та й ціна довідки була досить демократичною – близько 240 грн. Тоді як, приміром, у «Клініці Сімейної Медицини» її виготовлення обійшлося б приблизно у 800 гривень. За пару днів я обійшов усіх лікарів, і з довідкою на руках вкотре рушив штурмувати МРЕВ.

Здавши документи на відновлення водійського посвідчення співробітнику в приймальне вікно, сів чекати подальших вказівок. Але через кілька хвилин мене просять підійти і кажуть, що моя довідка недійсна. Бачачи німе запитання на моєму обличчі, приймальник додає: у нас немає такої медустанови в списку акредитованих. З останніх сил намагаюся стримувати емоції, запитую: які установи є у цьому списку? Записую під диктовку: Центральна районна лікарня, Наркодиспансер, Десята міська лікарня, Спеціалізована багатопрофільна лікарня №1 МОЗ України і ще кілька назв. Вийшов, сів в машину, став думати, куди їхати за новою довідкою. Але, поглянувши на свою, помітив на штампі «...№ 1 МОЗ України». Взяв її в руки, щоб розглянути штамп ближче. Читаю: «Спеціалізована багатопрофільна лікарня № 1 МОЗ України». Подивився на надиктований список і побачив, що ця лікарня в ньому є. Намагався зрозуміти, що відбувається. Це такий жарт?

Повернувся. Підійшов до свого приймальника, стали розбиратися:

– Ось на довідці є штамп, на ньому зазначено назву лікарні – одна з тих, що ви диктували.

– Дивно, у мене за кодом «б'ється» інше.

– Не знаю, що у вас б'ється за кодом, але у мене документ акредитованої медустанови.

Знову попросили присісти почекати. Приймальник покликав на допомогу колегу. Вловив кілька фраз з їхньої розмови: «за кодом б'ється інше – СВЧ-6», «так ти вводь словами», «так це ж воно», «поміняй в довіднику»... Через 10 хвилин покликали, сказали, що все добре – довідка підходить і запросили фотографуватися. А ще через 5 хвилин вручили нові водійські права. Третє Ура!

З події я зробив два висновки. Перший обнадійливий: якщо у вас зникли якісь важливі документи, але зберігся паспорт, більшість з них ви зможете відновити протягом одного дня. Другий – не дуже: якщо у вас зник паспорт, то його відновлення може зайняти 2-3 місяці. Принаймні, поки що це так.

Кілька порад про те, як заощадити час, роблячи новий паспорт:

1. У кожному конкретному випадку можуть бути нюанси. Тому перелік потрібних для відновлення документів краще дізнатися, прийшовши особисто в сервісний центр. Там же на місці краще відразу взяти квитанції на оплату всіх зборів і мит.
2. Першим ділом замовте довідку про реєстрацію. Це можна зробити навіть до першого візиту в сервіс. Вона знадобитися в будь-якому випадку. І краще це зробити через сервіс igov. Це заощадить мінімум день часу, який, швидше за все, доведеться втратити в черзі в «центрі надання адмінпослуг».
3. Не варто чекати листа від igov про те, що ваша довідка готова. За нею можна сміливо їхати після 10 робочих днів (можна спробувати раніше). Інакше додатково можна втратити 3-5 днів.
4. Забираючи довідку про реєстрацію, не обов'язково сидіти в загальній черзі. Краще запитати консультанта, чи є черга на видачу. Часто вона є, але в рази коротша за загальну. Але універсальний варіант – перестрахуватися, приїхати за пару годин до відкриття і зайняти місце в загальній черзі. У підсумку це може заощадити кілька годин часу. До 9:00 в залі очікування буде вже декілька десятків осіб.
5. Через 3-5 днів після оформлення заявки на довідку про реєстрацію (саме оформлення, а не видачі), у тому ж igov потрібно записатися на фотографування. Без довідки вас все одно фотографувати не стануть. А 3-5 днів краще залишити для страховки на випадок, якщо виготовлення довідки раптом затягнеться. За порадою консультантів сервісного центру записуватися на фото краще вночі/вранці на найближчий 14/15-й робочий день від поточної дати (я перевіряв – працює). Можна, звичайно, спробувати на більш ранні дати, але в моєму випадку сервіс постійно видавав помилку.
6. Завчасно зробіть кілька копій всіх документів.