Протезування в Україні 2024: програми, можливості, ціни

Протезування дає змогу людям вести повноцінне життя, працювати, навчатися і навіть займатися спортом.

В умовах війни в Україні ця тема є вкрай важливою і для військовослужбовців, і для цивільного населення. За даними МОЗ України, від лютого 2022, станом на листопад 2023 року, понад 50 тисяч людей втратило внаслідок війни одну чи декілька кінцівок.

В Україні доступні протези для різних частин тіла: для кінцівок, грудей, зубні протези, імплантати для відновлення слуху або зору тощо.

Сучасні технології протезування дають змогу створювати максимально функціональні та комфортні протези:

• Механічний протез (тяговий) — функції відсутньої кінцівки відтворює у механічний спосіб, використовуючи шарніри та пружини. Водночас зусилля, що керує, наприклад, суглобами та пальцями кисті, передається через систему тяг з уцілілих м’язів. Це найбільш доступні й поширені протези. Не вимагають багато часу на адаптацію та звикання.
• Біонічний протез — керований сигналами, які надходять до нього безпосередньо від головного мозку. Ці протези здатні відтворювати навіть дрібну моторику — дають змогу користуватися столовими приладами, комп’ютерною мишкою тощо. Набагато дорожчі, ніж механічні.
• Гібридний протез — поєднує особливості біонічних та механічних протезів: для рухів з великою амплітудою використовує тяговий принцип, а для точніших рухів — принципи роботи біонічних протезів.
• Спеціальний протез (для людей, які займаються певною професійною діяльністю) — зазвичай працює на тяговому принципі; зовні має вигляд приймальної гільзи зі змінною насадкою (наприклад, кисть із потрібним захватом). Змінна частина протеза дає можливість вести вузькоспеціалізовану діяльність — тримати ті чи інші робочі інструменти, захоплювати спортивні снаряди.

Протезні технології постійно вдосконалюються. Українські клініки поступово здобувають доступ до сучасних технологій: 3D-друкування протезів, нейропротезування, використання передових матеріалів (силікон, титан та ін.).

За даними Protez Hub, на серпень 2023 року в різних куточках України працювало понад 80 виробників протезів. Деякі з них — протезні клініки однієї мережі, інші — незалежні центри, наприклад: Superhumans, ОРТЕЗ-ПРО, Київське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство (ККЕПОП) та ін.

Найбільше протезних закладів зосереджено у Львівській та Київській областях. Це пов’язано, по-перше, з релокацією закладів під час війни, а по-друге, з тим, що багато пацієнтів опинилося в цих областях внаслідок евакуації.

Перелік підприємств, які виробляють допоміжні (технічні) засоби реабілітації у межах державної програми протезування (безоплатне протезування) викладений на сайті Міністерства соціальної політики.

Обираючи протезиста, скористайтеся такими порадами:

• обирайте протезне підприємство чим ближче до постійного місця проживання — це спростить подальше обслуговування протезного виробу;
• протезист повинен мати досвід протезування не менше 3–5 років та не менше 20 пацієнтів протягом останніх двох років;
• протезист повинен використовувати різноманітні технології та розбиратися в комплектуванні різних виробників;
• порадьтеся з людьми, які раніше отримали травму, подібну до вашої, і вже мають досвід протезування.

В Україні діє Порядок забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними й іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби (набув чинності у 2012 році, мав низку оновлень).

Документ передбачає види протезів, строки експлуатації, кількість одиниць, які може отримати громадянин безкоштовно.

Згідно з ним, всі громадяни мають право на безоплатне протезування, а саме:

• військовослужбовці та службовці правоохоронних органів, ветерани;
• постраждалі від війни цивільні громадяни;
• люди з інвалідністю, які отримали інвалідність не через бойові дії;
• діти з інвалідністю, діти з порушеннями опорно-рухового апарату.

Українські клініки мають досвід і досягнули рівня в реконструкції тіла, протезуванні кінцівок, трансплантації шкіри тощо. Тож, щоб отримати відповідні послуги, нашим громадянам немає потреби їхати за кордон.

Зокрема, учасники бойових дій отримують фахову допомогу з протезування/ортезування виключно в Україні. Військовослужбовців забезпечують двома видами протезів — механічними й електричними. Однак у найскладніших випадках та за відсутності технологій в Україні пацієнтів-військовослужбовців направляють на протезування за кордон.

1. Особа з інвалідністю або її законний представник подає документи за зареєстрованим або задекларованим місцем проживання (перебування) до органів соціального захисту населення або ЦНАП .

2. Особі з інвалідністю (її представнику) надають таку інформацію: перелік підприємств, контакти; каталог допоміжних засобів реабілітації.
3. Особа з інвалідністю (її представник) звертається на підприємство, яке обрала, з відповідною заявою.
4. Первинне та складне протезування й ортезування осіб із порушеннями опорно-рухового апарату проводиться в стаціонарних (реабілітаційних) відділеннях первинного та складного протезування й ортезування підприємств, клініці УкрНДІпротезування, закладах охорони здоров’я.

Для отримання протеза за державною програмою необхідно подати такі документи:

• заяву;
• копію паспорта громадянина України;
• копію довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків;
• копію документа, що підтверджує інвалідність;
• висновок про необхідність протезування.

Пакет документів можна подати особисто або через законного представника в будь-яке відділення ЦНАП, Фонду соціального захисту інвалідів за місцем проживання або ж подати ці документи через особистий кабінет Міністерства соціальної політики.

Процес виготовлення протеза, залежно від складності ампутації, становить, у середньому, 45 днів.

За даними Protez Hub, міжнародна логістика та постачання комплектування з боку іноземних виробників від початку війни покращилася. 90% опитаних людей з ампутованими кінцівками розказали, що їм довелося чекати на свої протези менше 2 місяців.

Витрати на протезування можуть значно варіюватися залежно від типу протеза та складності процедури.

Щоб кожна людина з потребою у протезі могла його отримати, держава запровадила механізм відшкодування коштів за виготовлення таких виробів протезним підприємствам. І встановила граничні ціни — це той максимум, який може коштувати виготовлення протеза, що покривається державою.

Після отримання протеза пацієнту зазвичай знадобляється реабілітаційний період, під час якого він звикає до пристрою та відновлення функцій, повертається до активного життя.

Реабілітацію після протезування можна пройти у спеціалізованих реабілітаційних центрах або самостійно.