Банківська система Китаю: що вона собою являє і з якими проблемами стикається

У промисловості задіяно 30,3% активного населення, у сільському господарстві – 33,6%, у сфері послуг – 36,1%.

Функціонування будь-якої економіки (а особливо такої потужної, як китайська. – Авт.) у наш час неможливе без розвиненої банківської системи. Що являє собою банківська система Китаю? Як живуть зараз китайські банки, які у них проблеми та як вони з ними справляються? Finance.ua вивчили це питання.

З десяти найбільших банків світу з активами понад 100 млрд доларів станом на 2021 рік п'ять – китайські:

Китайські банки посідають 1,2,3,4 та 10-е місця у світовому рейтингу банків. До першої двадцятки входять ще два китайські банки: Postal Savings Bank of Chinа (Поштово-ощадний банк Китаю) на 18-му місці та Bank of Communications (Банк комунікацій) – на 20-му.

Всі перелічені банки, крім останнього, розташовані у столиці Китаю – Пекіні, а Bank of Communications – у Шанхаї.

Банківська система в Китаї – дворівнева. Перший рівень – центральний банк країни, який називається Народний банк Китаю (аналог українського Національного банку. – Авт.).

Фото: https://www.centralbanking.com/

Другий рівень – усі інші банки.

Перша четвірка китайських, вона ж перша четвірка світових банків – вирізняється високою надійністю і широкою мережею філій як у самому Китаї, так і за його межами. Працюють з усіма категоріями клієнтів, надають широкий спектр послуг.

Крім того, у Китаї діють понад 120 акціонерних комерційних банків, а також так звані міські банки. До них належать: міський банк Пекіна, міський банк Шанхая тощо.

Через те, що китайські банки – це одні з найбільших банків світу, вони реалізують велику кількість інвестиційних проектів. Впроваджують передові інноваційні технології у свою діяльність. Обслуговують величезну кількість клієнтів.

Протягом останніх десяти/п'ятнадцяти років найголовнішою тенденцією в банківському секторі Китаю є цифровізація.

Китайські банки прискорюють цифрову трансформацію, не шкодуючи коштів на цей процес. Інновації сприяють зростанню ефективності операцій та підвищенню якості послуг.

За даними китайських експертів, близько 75% банків Китаю розробляють або вже розробили плани щодо впровадження тих чи інших цифрових інструментів.

Одним із найважливіших нововведень для китайських банків за останнє десятиліття стало активне впровадження інтернет-технологій у фінансове середовище. У цьому плані Китай дуже схожий з Україною, де також стрімко розвиваються передові технології в банківській сфері.

Фото: https://tech.hindustantimes.com/

Якщо говорити про проблеми китайської банківської системи, експерти виділяють три основні.

• Перша – це високий рівень державної монополії.

У країні вкрай низька частка приватних банків, і навіть іноземних банків. Тобто всі ключові рішення, що визначають банківську політику загалом, приймає та затверджує Комуністична партія Китаю.

Як наслідок, найчастіше банківська система Китаю виконує не економічні, а політичні завдання. Наприклад, кредитування країн, у яких Китай хоче поширити та зміцнити свій вплив.

• З першої випливає друга проблема – із поверненням суверенних боргів різних країн, які кредитує Китай.

Ця проблема загрожує стабільності (а за великим рахунком – і всьому існуванню. – Авт.) китайської банківської системи.

Згадаймо, як свого часу Радянський Союз кредитував (а по суті, безкоштовно надавав) продовольчу та фінансову допомогу країнам із соціалістичним режимом. Китай також у XXI столітті проводить економічну експансію, вкладаючи гроші в країни, які можуть бути йому цікавими сьогодні чи майбутньому.

До 2017 року Китай став найбільшим у світі кредитором країн, що розвиваються, обійшовши не лише США, а й такі міжнародні інститути, як Світовий банк та МВФ.

Китайські держбанки активно інвестували в економіки росії, України та Білорусі. З 2000 року Китай надав росії кредитів на понад 125 млрд доларів США (в основному – держкомпаніям в енергетичному секторі).

Українські проекти – насамперед сільськогосподарські та інфраструктурні – отримали від Китаю позик на 7 млрд доларів.

А портфель кредитів китайських державних банків, виданих Білорусі, оцінюється у 8 млрд доларів.

На три країни разом припадає майже 20% кредитів Китаю суверенним позичальникам з 2000 року.

Зараз, коли вже третій рік триває повномасштабна війна росії з Україною, повернення кредитів, виданих обом країнам, – під великим питанням.

Ще одна причина погіршення ситуації з поверненням суверенних боргів – пандемія COVID-2019, яка підірвала економіки багатьох країн, включаючи США та найрозвиненіші країни Євросоюзу. Якщо у 2010 році на потенційно «погані» кредити припадало 5% китайського портфеля суверенних кредитів, то у 2022 році їх частка досягла 60%.

Фото: https://abcnews.go.com/

Проблему різкого зростання потенційно проблемної заборгованості в портфелі Китаю загострює те, що для багатьох країн, що розвиваються, Китай в останні десятиліття став ключовим кредитором.

При цьому китайські кредити часто характеризуються великими обсягами, короткими строками та високими відсотковими ставками, що ускладнює їх виплати в кризових ситуаціях.

• Третя проблема – зростання кількості безнадійних кредитів населення.

Це специфічна характеристика китайських банків, яка є прямим наслідком постійного нарощування обсягів споживчого кредитування.

Багато китайців беруть, але не повертають кредити. І китайські банки змушені нескінченно вдосконалювати свої скорингові системи, відповідальні за аналіз фінансового стану потенційних
позичальників.

До чого можуть призвести ці проблеми? Насамперед, до зниження можливості кредитування самої китайської економіки, що в умовах її «перегрітості» загрожує не лише великими фінансовими втратами, а й обвалом цілих галузей.

Ми чудово пам'ятаємо кризу китайського ринку нерухомості. І це може бути лише початок.

Пандемія коронавірусу вже призвела до зупинки багатьох виробництв, розбалансування ланцюжків поставок.

Поступово з локомотива світової економіки Китай може перетворитися на джерело проблем: волатильність цін, тиск на власний бізнес, енергетична криза, боргова криза на ринку нерухомості. Список можна продовжувати.

Намагаючись вирішити проблеми в економіці та банківській сфері, Китай, з одного боку, використовує доволі поширені у світі підходи та прийоми. З іншого, впроваджує свій виключно «китайський» комплексний підхід. Про що йдеться?

У 2021 році китайська влада розпочала боротьбу з монополіями. Першими під удар потрапили технологічні компанії Tencent та Alibaba Group, а потім справа дійшла і до інших галузей – від онлайн-освіти до нерухомості.

Щось подібне останніми роками відбувається і в Україні, де цей процес називають «боротьбою з олігархами», але у Китаю – свій неповторний місцевий колорит і в цьому теж.

Явище, яке зараз відбувається в Китаї, у науковому середовищі порівнюють із Великою культурною революцією. Спрямоване воно на побудову «цивілізації нового типу» і включає такі елементи:

1. Розгром олігархів, що стоять на чолі великих технологічних компаній, та перенаправлення їхнього капіталу в ті галузі, які вкаже Комуністична партія Китаю (КПК);
2. Посилення регуляторного контролю над діяльністю цих підприємств плюс їх націоналізація державою. Паралельно – проведення відповідної промислової політики.

Фото: https://www.reuters.com/

А ось проблему з неповерненнями кредитів населенням у Китаї вирішують комплексно, створюючи систему соціального кредиту. Йдеться не про банківський кредит як такий, а про кредит довіри.

«Система соціального кредиту», що розробляється владою Китаю та готується до впровадження на території всієї країни. Вона являє собою цілу екосистему цифрових баз, у якій зберігатиметься актуальна інформація про поведінку громадян, підприємств і державних структур.

Залежно від того, наскільки ця поведінка відповідатиме держстандартам, їхній індивідуальний рейтинг, прив'язаний до унікального QR-коду, змінюватиметься в плюс або мінус. Що, у свою чергу, буде відкривати або обмежувати доступ до певних пільг та благ.

Так, під час пілотного проекту в одній із китайських провінцій у 2018 році тисячам осіб було відмовлено в купівлі квитка на літак чи потяг через низький соціальний рейтинг.

Аналогічний підхід планується запровадити й у банківській скоринговій системі.

З одного боку, це справді може різко скоротити кількість безповоротних кредитів, але з іншого – призведе до формування груп людей на кшталт індійської касти «недоторканних».

Загалом банківська система Китаю – приклад фантастичних стратегій та логічного розвитку. У ній поєднуються величезний обсяг активів, новітні технології та швидкий темп зростання.

Водночас вона також стикається з численними викликами, такими як недостатня регулятивна прозорість, ризики системних збоїв та масштабні проблеми з кредитами.

Чи стане ця система «картковим будиночком», який впаде від вітру викликів, чи залишатиметься непохитним та прогресуючим механізмом – дізнаємося про це в майбутньому.