ПриватБанк, monobank і не тільки. Що змінилося з 6 липня для безготівкових валютних операцій

Насамперед це стосується операцій конвертації за платіжними картками: зняття готівки та переказів у гривні в Україні з валютних карток, а також усіх видів операцій у валюті за кордоном з використанням гривневих карток.

Як сказано в заяві банку, «банк встановлює єдині курси обміну валют для оплати картками та купівлі-продажу готівкової валюти у своїх відділеннях, виходячи з ринкової ситуації, нормативних документів регулятора (НБУ. – Ред.), підтримки цілісності ринку та виходячи з інтересів його клієнтів».

Таким чином, ПриватБанк перший (але не єдиний) зробив наступний крок на шляху ліквідації «багатокурсовості», яка виникла у результаті рішень Національного банку 24 лютого 2022 року.

24 лютого, першого дня широкомасштабного вторгнення росії, Національний банк видав Постанову №18, якою фактично призупинив роботу валютного ринку України.

Зокрема, банкам було заборонено продавати готівкову валюту в касах відділень (по суті, було надано вказівку працювати лише на купівлю валюти). Ринковий курс долара відреагував стрибком до 40-42 гривень, після чого, щоправда, почав поступово знижуватися.

Крім того, з метою допомогти мільйонам біженців, які опинилися за кордоном, курси карток (тобто курси, за якими здійснювалися операції з банківських платіжних карток) були встановлені на рівні офіційного курсу Національного банку. Таким чином вони виявилися на 20-30% нижчими від ринкових.

Це призвело до появи так званого «карткового туризму»: сотні мешканців прикордонних областей України, попередньо поповнивши свої картки гривнею, вирушали до сусідніх країн, де спустошували банкомати, а зняту готівку конвертували у місцевих обмінниках у долари та євро, які потім переправляли в Україну.

Встановлений ліміт на зняття готівки у розмірі 100 тис. гривень на місяць не бентежив «карткових туристів», оскільки кожен із собою мав від 10 до 30 карток, оформлених на друзів, знайомих, родичів та сусідів.

14 квітня Національний банк видав Постанову №71, якою дозволив банкам продавати населенню готівкову валюту. Щоправда, із двома обмеженнями:

• лише ту, що попередньо куплено у касі банку;
• за курсом, який не перевищує офіційний курс (для долара – 29,2549) більше, ніж на 10%. Тобто не дорожче за 32,18 гривні для долара (курс євро динамічно змінювався залежно від співвідношення EUR/USD на Forex).

Це рішення ніяк не вплинуло на наявність валюти у банківських касах, оскільки курс продажу все одно був приблизно на 10-12% нижчим, ніж курс купівлі у найближчих небанківських обмінниках.

До речі, це рішення НБУ дозволило банкам трохи підняти свої карткові курси. Але все одно вони залишалися вкрай вигідними і для біженців, що перебувають за межами України, і для «карткових туристів».

21 квітня Національний банк видав Постанову №78, якою спробував скоротити відтік безготівкової валюти за кордон. Було перекрито можливість проведення так званих quasi-cash операцій, роботу з криптовалютними біржами тощо.

На багато операцій, що залишилися дозволеними, було встановлено жорсткі обмеження, а більшість банків взагалі їх заборонила.

20 травня Національний банк видав Постанову №102, якою, зокрема, скасував з 21 травня 2022 року обмеження на встановлення курсу для готівкового валютообміну.

Таким чином, з 21 травня у банківських обмінниках з'явилися спочатку ринкові курси, а згодом – і готівкова валюта.

Після майже трьох місяців вимушеної бездіяльності банки знову включилися в роботу готівкового валютного ринку.

Крім того, цією Постановою НБУ обмежив місячний ліміт на зняття за кордоном готівки з гривневих рахунків зі 100 тисяч (як було раніше) до 50 тисяч гривень в еквіваленті. При цьому на безготівкові операції за кордоном обмеження не запроваджувалися.

Починаючи з 21 травня банки мали повне право встановлювати будь-які валютні курси, у тому числі за картковими операціями, на власний розсуд.

Але до 6 липня абсолютна більшість з них ставила курси для карткових операцій нижче за ринкові.

Таким чином, ПриватБанк створив прецедент, першим із банків вирішивши відновити status quo.

Першим на таке рішення ПриватБанку відреагував його колишній топ-менеджер, а нині один із засновників monobank Олег Гороховський. У своєму телеграм-каналі він написав буквально таке:

Варто зазначити, що картки monobank теж активно використовувалися «картковими туристами» на початковому етапі. Але monobank оперативно відреагував на те, що відбувається, і вже давно запровадив власні ліміти, відбивши у «карткових туристів» бажання використовувати його картки. А ось картки ПриватБанку використовувалися до останнього моменту.

До речі, сам monobank з ранку 6 липня також підвищив слідом за ПриватБанком карткові курси купівлі-продажу валюти. Третім, хто оперативно підтримав ініціативу, став Кредобанк.

Крім того, що, як було сказано вище, «карткові туристи» залишилися без роботи, у біженців, які активно використовували за кордоном картки ПриватБанку, monobank та Кредобанку, тепер збільшаться витрати приблизно на 10% – на стільки було піднято карткові курси.

Збільшаться витрати й у тих, хто за кордоном купував товари, використовуючи картки перерахованих вище банків.

Можна припустити, що й інші банки наслідуватимуть приклад Привату і почнуть підвищувати курси карток. Або підуть шляхом збільшення комісій за проведення операцій за кордоном, щоб компенсувати різницю в курсі.

Поступово різниця між готівковим та безготівковим курсом для банківських клієнтів стане незначною, як це було до війни.