Ставки за мікрокредитами по-новому: як працюватиме ринок

«Після набрання чинності законом № 9422 в учасників ринку буде один місяць, щоб привести свою діяльність у відповідність до оновлених вимог, зокрема, щоб перейти на ставку 2,5% на день. Після цього є 120 днів на перехід до ставки 1,5% на день, і ще 120 днів – на перехід до денної відсоткової ставки у розмірі 1%. Фактично, ринок має 8 місяців на адаптацію», – пояснила ситуацію президентка Всеукраїнської Асоціації фінансових компаній Алла Сав’юк.

Необхідність такого закону виникла через надвисокі ціни на ринку: «денна номінальна ставка може сягати 5% в день, а середня номінальна річна процентна ставка – понад 1000% річних», – ідеться в пояснювальній записці до документа.

Finance.ua розбирався, що тепер зміниться на ринку, та чи стане кредитування доступнішим для українців.

Ініціатори закону наводять розрахунки:

«Середній розмір позики, яку бере людина в мікрофінансовій компанії, становить 5 тис. грн з денною ставкою 2,5% – середньою ставкою по цьому сегменту ринку. Через 14 днів, що є найпопулярнішим терміном кредитування, людина має повернути кошти на загальну суму 6750 грн. Тобто, вартість кредитних коштів у грошовому вимірі становить 1750 грн.

Наразі в Україні мінімальна зарплата становить 6700 грн на місяць, а після оподаткування складає, відповідно, 5393,5 грн. Тобто, доступний дохід особи на цих же 14 днів складає 2696,75 грн.

Відповідно, споживачу, сукупний дохід якого становить мінімальну заробітну плату, доведеться за два тижні користування таким кредитом віддати понад 60% від свого доступного доходу.

Ілюстрація: Pixabay

За наслідками консультацій, проведених з Національним банком України, сформовано бачення, що сукупна вартість кредиту для малозабезпечених (таких, які отримують найменший можливий рівень доходу) споживачів не повинна перевищувати 20% від їх доходу, тобто мікрокредити мали б коштувати втричі дешевше. Отже, існує необхідність у законодавчому встановленні граничного розміру процентної ставки».

Посилаються нардепи та на світову практику, а саме на дослідження Світового банку, відповідно до якого станом на 2020 рік у 63 країнах існувало обмеження максимального рівня процентної ставки.

За зміни виступав і Національний банк.

«Кредити під понад 1500% річних – вкрай нездорова практика. Вона ототожнює послугу споживчого кредиту з «борговим ярмом» та підкреслює невідповідність законодавства України кращим міжнародним практикам, зокрема країн ЄС», – казав раніше голова НБУ Андрій Пишний.

Окрім того, закон розроблявся в межах міжнародних зобов’язань, взятих Україною перед Міжнародним валютним фондом.

Новоприйнятий закон зокрема запроваджує показник «денна процентна ставка за споживчим кредитом», визначає порядок його розрахунку та встановлює максимальний його розмір на рівні 1% на день від загального розміру кредиту.

«Ми дійдемо до цього показника поетапно упродовж 8 місяців: перші 4 місяці ставка 2,5%, наступні 4 місяці – 1,5%, а далі – не більше 1%», – пояснює голова НБУ Андрій Пишний.

Інформація про денну процентну ставку має бути обов’язково зазначена в договорі про споживчий кредит.

Кредитодавцю та новим кредиторам забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих в розрахунку денної процентної ставки, що вказана в договорі про споживчий кредит.

Національний банк отримує повноваження встановлювати додаткові вимоги до оцінки кредитоспроможності позичальника.

«Нічні кредити за 1 хвилину залишаться в минулому», – переконаний Пишний.

Кредитодавці тепер будуть зобов’язані передавати інформацію щодо всіх споживчих кредитів незалежно від суми кредиту хоча б до одного з бюро кредитних історій.

Ілюстрація: Pixabay

Забороняється встановлювати в договорі про споживчий кредит умову про продовження в односторонньому порядку строку користування кредитом. Продовження строку користування кредитом має здійснюватися виключно укладанням додаткового договору за домовленістю сторін.

«Давати в борг людям із залежністю від азартних ігор, які беруть в борг, щоб пограти, буде заборонено. Ми прописали окрему процедуру, за якою рідні тих, хто набирається кредитів, щоб пограти, зможуть звернутися до КРАІЛ/суду із заявою, де повідомити про те, що людина позичає для цілей гри й тоді держава внесе відповідну відмітку про такий факт в реєстр, який веде КРАІЛ.

Усі кредитори в країні, перш ніж видати кредит, повинні будуть пересвідчитись, що відмітки в реєстрі щодо особи немає, а якщо відмітка буде, то не видавати кредит (за порушення цієї заборони кредитора оштрафують).

Тому якщо для вашої сім’ї близька проблема оформлення кредитів кимось з ваших рідних на ігри в казино, на гральних автоматах чи ставки букмекерам, зверніться до КРАІЛ, і пройдіть процедуру внесення відомостей про це в реєстр – більше кредитів вашому рідному не даватимуть», – розповідає народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк.

За порушення норм закону кредитодавців штрафуватимуть. За словами Василевської-Смаглюк, штрафи дуже високі. Це було зроблено навмисно, щоб оплата порушення не стала частиною бізнес-витрат, яку можна собі дозволити.

У законі № 9422 прописана формула, за якою кредитори зобов’язані розраховувати свою денну відсоткову ставку:

ДВС = (ЗВСК/ЗРК)/t х 100%

З такою розшифровкою зрозуміти основний принцип легко:

• ДВС – денна відсоткова ставка;
• ЗВСК – загальні витрати за споживчим кредитом;
• ЗРК – загальний розмір кредиту;
• t – термін кредитування в днях.

Щоб кредитори не роздували ціну кредиту за рахунок пені/штрафів (після закінчення воєнного стану), комісій та додаткових платежів (наприклад, за страховку), в законі чітко зазначено, що до денної ставки повинні входити всі витрати на споживчий кредит. Споживач не зобов’язаний сплачувати будь-які платежі, які не вказані у кредитному договорі або не враховані під час розрахунку денної ставки.

Великі ставки, які пропонують фінансові компанії, – це своєрідна страховка від неповернення. Іншими словами: людина, яка сумлінно сплачує 2,5% на день платить і за себе, і за того хлопця.

Для компаній, за оцінкою НБУ, своєрідною нормою є проблемний портфель у 60-70%. Утім, представники фінкомпаній переконують, що він не перевищує 15% по ринку.

Обмеження процентної ставки призведе до автоматичного перегляду компаніями своїх скорингових моделей, тобто отримати позику стане набагато важче.

Так, позичальникам з бездоганною кредитною історією кредитування має стати доступнішим, себто дешевшим. Утім, до мікрофінансових компаній звертаються переважно ті, хто не може отримати кредит в іншому місці.

Також через обмеження ставки частина компаній піде з ринку, адже їм буде невигідно працювати за таких умов. Тільки з початку повномасштабної війни кількість фінансових компаній, що видають мікрокредити населенню, скоротилася на третину – з 935 до 629. Це теж позначиться на клієнтах, адже чим менше компаній, тим менший вибір і, як наслідок, менший шанс отримати позику.

Відкритим залишається питання захисту прав кредитора. Найболючіший для фінкомпаній аспект – процедура стягнення заборгованості з клієнтів. Вони неодноразово виступали за її спрощення.

Водночас попит на гроші нікуди не зникне, його потрібно буде задовольняти. Тому фінансові компанії конкуруватимуть за клієнта, пропонуючи різні програми лояльності, акції та знижки.

Небанківське споживче кредитування в Україні міцніє з 2010 року. Після ухвалення Закону «Про електронну комерцію» у 2015-му стрімкий розвиток набрав саме онлайн-сегмент такого кредитування, що призвело до зростання кількості клієнтів фінансових компаній на 40%. Того ж року МФО перевершили банки за обсягом позик, сумарно видавши кредитів на 10 млрд грн.

З початком повномасштабної війни обсяги кредитування значно скоротився. І хоча наразі проглядається стійкий тренд до його відновлення, досягнути довоєнних показників ринку ще не вдалося.

Наприклад, за I квартал 2023 року було укладено 1879 тис. кредитних договорів, а обсяг наданих споживчих кредитів становив 9,3 млрд. У I кварталі 2022 року цей показник був на рівні 11,6 млрд.