Не більше ніж 1% на день: що про обмеження ставок за мікрокредитами думає ринок

• обмеження денної процентної ставки за споживчим кредитом до 1% в день від загального розміру кредиту;

• заборона кредитодавцю та новому кредитору вимагати від клієнтів будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит;
• заборона зазначати в договорі про споживчий кредит умову про продовження в односторонньому порядку строку користування кредитом (це має здійснюватися виключно шляхом укладення додаткового договору за домовленістю сторін);
• зобов’язання кредитодавця передавати інформацію щодо всіх споживчих кредитів незалежно від суми кредиту до бюро кредитних історій.

Гетманцев пояснює, що необхідність такого законопроєкту виникла через надвисокі ціни на ринку: денна номінальна ставка за мікрокредитами може сягати 5% на день, а середня номінальна річна процентна ставка – понад 1000% річних.

Окрім того, за зміни раніше виступав і НБУ.

«Відколи Національний банк став регулятором фінансових компаній, що надають споживчі кредити населенню, дуже часто звучало два питання – чому ці кредити такі дорогі, а поведінка кредиторів настільки нецивілізована?

Питання етичної поведінки під час врегулювання простроченої заборгованості вже вирішено. Національний банк здійснює постійний нагляд за поведінкою кредиторів та колекторів. А от кредити під понад 1500% річних – вкрай нездорова практика. Вона ототожнює послугу споживчого кредиту з «борговим ярмом» та підкреслює невідповідність законодавства України кращим міжнародним практикам, зокрема країн ЄС, до спільноти яких ми прагнемо приєднатися. Таку невідповідність потрібно прибирати – і бажано якнайшвидше. І ми це зробимо», – заявив голова Нацбанку Андрій Пишний.

З однієї сторони все ясно, але що про це думають безпосередні учасники ринку? Finance.ua розпитав представників фінансових компаній, які надають послуги з мікрокредитування.

Через повномасштабну війну, яку росія розв’язала проти України 24 лютого 2022 року, ринок мікрокредитів скоротився майже втричі. До того він постійно зростав. У 2021-му фінансові компанії видали кредитів на понад 65 млрд грн.

Як розповіла нам Алла Сав'юк, Президент Всеукраїнської Асоціації Фінансових Компаній (ВАФК), у 1-му кварталі 2023 року послуги споживчого кредитування надавали лише 98 компаній (144 небанківські фінансові установи у 2022 році). За 1-й квартал 2023 року укладено 1879 тис. кредитних договорів, а обсяг наданих споживчих кредитів становив 9,3 млрд. У І кварталі 2022 р. цей показник був на рівні 11,6 млрд.

«На мій погляд, ринок здатний до саморегулювання. Нині конкуренція за надійного позичальника дуже жорстка і компанії конкурують між собою програмами лояльності, створюючи найкомфортніші умови за користування кредитом, у тому числі практикуючи постійні знижки своїм клієнтам», – запевняє Сав'юк.

Водночас ринок ще досить далекий від обсягів, які були до повномасштабного вторгнення.

«Кількість кредитів, які щомісяця видаються небанківськими фінустановами складає близько 60% від рівня 2021 року, середня сума кредиту також ще не досягла рівня першого кварталу 2022 року», – розповів Finance.ua Володимир Довгаль – CEO «Авентус Україна» (компанія відома на ринку під брендом CreditPlus. – Ред.).

За його словами, багато хто з учасників ринку вже зараз обмежує максимальну дохідність за кредитами та терміни нарахування процентів. Адже через скорочення обсягів ринку, боротьба за клієнтів дуже жорстка, і компанії намагаються привабити клієнтів лояльнішими умовами.

Але ставки залишаються шаленими. Для наочності ми вибрали першу п’ятірку з нашого рейтингу МФО за II квартал 2023 року та поцікавилися реальними процентними ставками.

Реальна річна процентна ставка – враховує всі витрати на кредит – прямі, на користь кредитора, та непрямі, на користь третіх осіб. Вона найточніше показує повну вартість запозичених коштів для позичальника.

Джерело: дані МФО, вказані на сайтах зазначених компаній

«Ставки на ринку мікрокредитування ніколи не були низькими. Середній рівень «номінальних» ставок на ринку, без врахування постійних знижок та акцій складає 2-2,5% на день. Аналізуючи рівень ставки потрібно враховувати невелику середню суму мікрокредиту – менш як 5 тис. грн і короткий термін користування грошима», – пояснює Довгаль.

Дійсно, 5 тис. грн під 2,5% на день – це, згідно з даними НБУ, середній розмір позики, яку бере людина в мікрофінансовій компанії.

«Мікрофінансові компанії в таку кричущу високу вартість кредитів закладають саме високий ризик неповернення. Виходить, що два сумлінні позичальники покривають збитки від вісьмох тих, хто не може або не хоче виконувати свої зобов’язання. Така практика є неприйнятною і потребує законодавчого втручання», – пише у своїй колонці для Інтерфакс-Україна начальниця Управління захисту прав споживачів фінансових послуг НБУ Ольга Лобайчук.

За словами начальника юридичного відділу ТОВ «СОС кредит» Максима Ткаченка, на ринку мікропозик сформувалась велика конкуренція і ринок почав саморегулюватися.

«Ринок який пройшов через зміну законодавства, зміну регулятора (спліт), коронавірус, та який намагається вижити в умовах повномасштабної війни, саморегулюється, починаючи з процентних ставок, які вже на ринку великих гравців мають плюс-мінус одну планку, що дозволяє працювати та не піти на дно, рекламу, яка вже виважена та вибудована відповідно до законодавчих вимог, зміну ставлення до клієнта, до скорингу, до колекшену – усі ці складові вже змінюються в кращу сторону», – каже він.

CEO MyCredit Владислав Білан додає: «Ми зовсім не прагнемо видавати кредити за максимальною ставкою. Нам значно вигідніше видавати кредити під менший відсоток, але тим клієнтам, які хочуть і можуть їх повернути. Через те, що останні декілька років (під час дії карантину і воєнного часу) неможливо накладати штрафи, базова ставка є єдиним стимулом для клієнтів повернути або продовжити кредит вчасно».

В учасників ВАФК, безперечно, є свої застереження до зареєстрованого законопроєкту, які озвучуються відкрито і прозоро.

«Ключове з них те, що наразі достеменно спрогнозувати наслідки прийняття законопроєкту як для споживачів, так і для надавачів фінпослуг дуже важко. Все залежатиме від того, яка гранична ставка буде законодавчо визначена і чи достатній час на адаптацію буде надано учасникам ринку. Інвестори не фінансуватимуть бізнес нижче собівартості, тому передчасні кроки можуть поставити під питання доцільність подальшої діяльності компаній. Крім того, компаніям для реалізації нововведень потрібно допрацювати кредитні продукти, інформаційні системи, налаштувати скоринг та ін. Відповідно такі кардинальні зміни потребують часу і залучення значних ресурсів. Сподіваємося, що ВРУ та НБУ дослухаються до обгрунтованих застережень бізнес-спільноти та врахує їх у тексті законопроєкту», – каже Сав'юк.

«Така законодавча ініціатива не нова. Декілька років назад вже були розмови, щодо врегулювання денної процентної ставки. Потім почався COVID-19 і питання стало не на часі. Після початку повномасштабної війни й окупацію майже 20% країни населення вмить стало жити бідніше, я би сказав навіть виживати. Тому, на мою думку, було ухвалено рішення про врегулювання процентної ставки для зменшення фінансового навантаження на клієнта», – стверджує Ткаченко.

Водночас він нагадує, що майже всі фінансові компанії та банки з початком повномасштабної війни пішли на зустріч клієнтам та або зробили реструктуризацію кредитів виданих до 24-го лютого 2022 року, або частково чи повністю списали борги за даними кредитами.

«Тому, зважаючи на ставлення ринку до клієнтів, можу сказати, напевно даний законопроєкт є трохи передчасним та таким, що потребує дискусії та діалогу, який зараз якраз і відбувається», – каже Ткаченко.

Обмеження максимальної ставки по мікрокредитах, на переконання Володимира Довгаля, матиме суттєвий вплив на ринок:

«Для деяких категорій клієнтів кредити стануть дешевшими, але водночас, отримати мікрокредит стане важче, адже компанії будуть детальніше аналізувати позичальників».

Схожої думки дотримується і Владислав Білан.

«Можливо, частина хороших клієнтів дійсно зможе отримувати доступніші позики. Водночас більшість компаній піднімуть планку одобрення та видаватимуть кредити лише найкращим. Тим, хто, ймовірно, ніколи не потрапить у дефолт або прострочку. Отже, без кредитів залишаться найменш захищені верстви населення. При низькій ставці значна частина компаній просто піде з ринку, а це, своєю чергою, знову вдарить по клієнту. Менше компаній – менший вибір. Менше шансів отримати гроші. До нас не приходять люди, які можуть отримати достатній ліміт на кредитну картку. Зазвичай такі ліміти вже вичерпані. Тож люди будуть змушені звертатися до інших позичальників», – пояснює він.

Водночас за словами Довгаля, зараз важко прогнозувати фінальні наслідки ухвалення законопроєкту.

«Максимальна ставка по кредиту – це лише один аспект мікрокредитування. Є дуже багато різних факторів, серед яких інші регуляторні обмеження та можливе посилення захисту прав кредиторів. Але з впевненістю можна сказати, що компаніям доведеться докорінно змінювати свої бізнес-моделі, щоб вижити в нових умовах», – каже CEO «Авентус Україна».

«Якщо ухвалять закон, народжений в умовах відкритої дискусії з ринком, – то виграють усі: і клієнти, і держава, і компанії.
Усі компанії на ринку, які працюють відкрито та чесно, підтримують регулювання. Наша робота – це процес постійного самовдосконалення. Ми хочемо розвитку та прозорих правил роботи для всіх. Але, якщо обмежитися самим лише різким зниженням ставок, то виграють тільки ломбарди, на діяльність яких закон не поширюється, а також, ті, хто працює, порушуючи законодавство – «чорні» кредитори та нелегальні колектори», – переконаний Владислав Білан.

На думку начальника юридичного відділу ТОВ «СОС кредит» Максима Ткаченка, ринок готовий змінюватись та вкладати сили в нові цікаві продукти, нові технології та бути драйвером цифрових змін.

«Але для цього потрібен час і трохи можливостей, які може надати держава. А саме – допомогти небанківському фінансовому ринку з роботою у сфері стягнення заборгованості з клієнтів, де можливо трохи спростити подачу позовних заяв до суду або допомогти з розробкою додаткових стимулів та важелів для позасудового врегулювання заборгованості та вибудувати стабільний, сильний ринок небанківського фінансового сектору», – прокоментував він.

Національний банк рішуче налаштований на зміни. Володимир Довгаль нагадує, що НБУ як регулятор послідовно вибудував ефективну систему контролю за небанківським ринком, відрегулював найбільш важливі аспекти – вимоги до взаємодії з клієнтом у процесі врегулювання простроченої заборгованості, вимоги до розкриття інформації, консолідував інформацію щодо власників компаній та ін.

«Зараз черга дійшла до відсоткової ставки. Не думаю що ухвалення законопроєкту може затягнутися», – каже він.

Утім, Владислав Білан стверджує, що очікувати на ухвалення законопроєкту потрібно не раніше вересня-жовтня.

«Учасникам ринку та регулятору потрібно як мінімум 3-6 місяців на підготовчу роботу», – пояснює CEO MyCredit.

Водночас додає Білан, як частина конструктивної, «дорослої» частини ринку, вони готові до обмеження ставки:

«Ставка – тільки один елемент в роботі. Крім неї нам потрібні прозорі та легальні інструменти мотивації клієнтів повертати кредити – штрафи, електронні суди тощо. Також нам потрібен доступ до розширених даних про клієнтів, щоб ухвалювати рішення щодо видачі або не видачі кредитів. Наприклад, у сусідній Польщі, де ставка обмежена, банки зобов’язані передавати за запитом компаній інформацію по транзакціях клієнтів.

Це суттєво полегшило б процес ухвалювання рішень. У нас же є BankID від НБУ – чудовий інструмент, який просто необхідно допрацювати. Наприклад, додати картку клієнта, наявність на ній кредитного ліміту, прострочень, дату останньої транзакції й т. п. Що маємо зараз? Зараз навіть Дія не співпрацює з нашими компаніями. Це неправильно та недалекоглядно».

Небанківське споживче кредитування в Україні міцніє з 2010 року. Після ухвалення Закону «Про електронну комерцію» у 2015-му стрімкий розвиток набрав саме онлайн-сегмент такого кредитування, що призвело до зростання кількості клієнтів фінансових компаній на 40%. Того ж року МФО перевершили банки за обсягом позик, сумарно видавши кредитів на 10 млрд грн.

З початком повномасштабної війни обсяги кредитування значно скоротився, але наразі проглядається стійкий тренд до його відновлення.

Окрім того, клієнти почали відповідальніше ставитися по таких позик.

«Зараз, коли людям не до розваг, клієнти беруть дійсно «кредити до зарплати». Середній чек виданого кредиту знизився з 6 до 2 тис. грн на початку війни і до 4 тис. грн зараз. Основна маса клієнтів тепер витрачає гроші не на розваги, а на продукти. Тож ми достеменно знаємо, коли в Україні виплачуються зарплати», – каже Владислав Білан.

Загалом же механізм мікрофінансування вперше запровадив бангладеський економіст Мохаммад Юнус для подолання бідності. Його Грамін Банк видавав невеликі кредити селянам за низькими ставками без застави.

Можливо, обмеження ставки по мікрокредитах – саме те, що сьогодні потрібно Україні. Адже, відповідно до даних Світового банку, за підсумками 2022 року рівень бідності в Україні перевищив 24% і до кінця 2023-го, згідно з прогнозами, може зрости до 55%.

У будь-якому разі ринок готовий до запропонованих змін і вже зараз пропрацьовує варіанти. Попит на гроші нікуди не зникне, його потрібно задовольняти.