Банки особливо зацікавилися обігом грошей своїх клієнтів
Що це означає, з чим пов'язано і що робити, щоб не втратити доступу до коштів
До редакції Finance.ua надійшло кілька запитів від наших читачів з проханням роз'яснити, що відбувається, звідки виникла така вимога у банків і що за цим може бути.
Вимога уточнити у кожного клієнта обсяг фінансових операцій, які той планує проводити у банку протягом місяця (із зазначенням чіткої межі максимальної суми операцій) міститься у Постанові НБУ №110 від 05.09.2023 року. Цією постановою вносяться зміни до «Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» (далі – Положення про фінмоніторинг).
Це Положення введено в дію Постановою НБУ №65 від 19.05.2020 року. Його призначення – реалізація вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) коштів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню поширення зброї масового ураження» від 6 грудня 2019 року.
Висловлюючись простою мовою, банки таким чином ведуть боротьбу з тіньовим ринком, незаконним підприємництвом та уникненням оподаткування. А якщо при цьому ще й вдасться спіймати реальних терористів – це вже буде вишня на торті.
Ця вимога – ніщо інше, як посилення та вдосконалення процедур фінансового моніторингу, який, серед іншого, потребує періодичної актуалізації даних про клієнтів банку. Саме тому під час звернення клієнтів до банку його менеджери періодично пропонують клієнтам оновити анкету-опитувальник «для фінмоніторингу».
Сама вимога уточнити максимальний місячний оборот за рахунками клієнта була направлена до банків у вересні 2023 року. Наприкінці грудня 2023 року було внесено ще зміни до Положення про фінмоніторинг, що стосуються т.зв. «політично значущих осіб» (PEP), і за підсумками всіх змін Національний банк захотів побачити актуальну інформацію.
Краще, звісно, не перевищувати. Але якщо все ж таки це станеться, банк має право вимагати у клієнта надання необхідного пакету документів, що містять:
- фінансову звітність, яка розкриває сутність та зміст фінансових операцій;
- дані про фактичний рух товару, надання послуг, виконання робіт;
- дані щодо ведення господарської діяльності основними контрагентами клієнта;
- дані про сплату податку на прибуток (доходи);
- дані про наймання осіб на умовах трудового договору та багато іншого.
У разі, якщо йдеться просто про фізичну особу, не підприємця, банк може вимагати документи, що підтверджують законність та легальність походження коштів, що надходять на рахунки клієнта.
Причому пакет необхідних документів кожен банк може встановити сам, на підставі власного внутрішнього Положення про фінмоніторинг. Тобто ті документи, яких було достатньо в якомусь банку «А», може виявитися недостатньо у банку «Б».
Внутрішній банківський фінансовий моніторинг може бути розпочато з таких причин:
- На якийсь рахунок надходить дуже багато грошей;
- Самі платежі нетипові для даного клієнта (викликають підозру);
- На якийсь рахунок йде велика кількість платежів, вони йдуть дуже часто або з певною періодичністю.
Якщо, наприклад, клієнт отримує багато платежів, причому рахунок належить звичайній фізособі, у банку може виникнути підозра, що клієнт займається незаконною підприємницькою діяльністю.
Finance.ua має інформацію, що у банків (зокрема, ПриватБанк і monobank) виникали питання до збору коштів, що оголошуються волонтерами на військові потреби. Клієнтів просили підтвердити якимось чином, що це справді волонтерські збори.
Дуже часто так і відбувається.
Річ у тім, що в Додатку 14 до Положення про фінмоніторинг, яке так і називається «Порядок заморожування та розморожування активів», йдеться про те, що «банк зобов'язаний негайно, без попереднього повідомлення клієнта (особи), заморозити активи, пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, поширенням зброї масового ураження та її фінансуванням (далі – активи терористів)».
Зрозуміло, що вас ніхто не оголошуватиме терористом. Просто в банку чудово розуміють, що якщо просто вимагати у клієнта список документів, що підтверджують, то чекати його доведеться набагато довше, якщо клієнт продовжить вільно користуватися своїми коштами.
У разі блокування коштів на рахунках клієнт буде просто змушений поквапитися з наданням необхідних документів.
Варто зазначити, що під час блокування (або, користуючись канцелярською мовою, «заморожування». – авт.) клієнтських коштів на рахунках банк продовжує користуватися ними абсолютно безкоштовно, що створює для банку спокусу застосувати цю норму без крайньої необхідності. У випадку, якщо це станеться, клієнт може звернутися за захистом своїх прав до суду та подати банку позов про втрачену вигоду.
Існує два способи визначення цієї цифри.
Перший – поставити запитання клієнту. Зрозуміло, що озвучену суму йому доведеться аргументувати. Тому не вдасться назвати, наприклад, «один мільйон гривень на місяць», не підтвердивши такого можливого обігу відповідними документами.
Другий – проаналізувати обороти клієнта за наявними/діючими рахунками за попередні місяці та взяти якийсь середньомісячний оборот за рахунками або максимальний за весь період. Тут кожен банк сам вирішує, як йому вчинити.
Треба розуміти, що жоден банк не зацікавлений у надмірному обмеженні прав своїх клієнтів, які просто можуть «проголосувати ногами» і піти в інший, більш лояльний та клієнтоорієнтований банк. Саме балансування між інтересами клієнтів та виконанням вимог НБУ – те, чим зараз змушені займатися українські банки.