Зміст
Втратили нерухомість чи автомобіль, взяті в кредит. Що робити?
Платити чи не платити
Унаслідок варварських обстрілів росією українських міст і сіл багато українців втратили своє житло, автомобілі, інше майно. Втрата того, на що збирав довгі роки, – велика трагедія. Але що робити тим, хто втратив квартиру чи машину, на які брався кредит у банку? Найчастіше саме майно було банківською заставою, але тепер його немає. Виходить, що українці, втративши своє майно, все одно залишилися винні банку.
Оновлено 08 липня 2022
Щоб полегшити долю постраждалих, 14 червня 2022 року до Верховної Ради був поданий проєкт «Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо підтримки позичальників, майно яких було знищено або зазнало пошкоджень внаслідок збройної агресії російської федерації проти України» . Автор законопроєкту – Данило Гетманцев, керівник Комітету Верховної Ради з питань фінансової, податкової та митної політики.
Про законодавчі норми, які можуть вплинути на ваш гаманець, ми оперативно пишемо в нашому телеграм-каналі. Підпишіться, щоб нічого не пропустити.
Розглядається два варіанти дій:
- анулювання (списання) кредитної заборгованості клієнта перед банком;
- «заморожування» заборгованості до отримання компенсації від держави.
Якщо втрачений автомобіль, квартира або будинок, на які були оформлені кредити в банку, були єдиними у позичальника, він може звернутися до банку із заявою про анулювання заборгованості. Анулювати можна буде лише кредити на єдині у позичальника:
- квартиру, якщо її загальна площа не перевищує 140 кв. м;
- будинок, якщо його загальна площа не перевищує 250 кв. м;
- автомобіль, у якого робочий об'єм двигуна не перевищує 2500 куб. см.
Списуватимуть лише ті кредити, які справно погашалися до початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну, тобто до 24 лютого 2022 року.
Списання стосуватиметься основної суми кредиту, нарахованих відсотків, комісій та інших платежів. Після ануляції кредиту банк отримує право відшкодування збитків державним коштом.
Якщо заставне майно розташоване на тимчасово окупованій території, позичальник має право на «заморожування» оплат за кредитом. Для цього необхідно насамперед написати заяву на ім'я кредитора. Цього буде достатньо, щоб «заморозити» платежі за кредитом до закінчення воєнного стану.
Однак після його завершення позичальник зобов'язаний у тримісячний строк надати документи, що підтверджують ушкодження чи знищення заставного майна. В іншому разі йому доведеться платити за кредитом у повному обсязі.
Законопроєкт №7441-1 викликав неоднозначну реакцію насамперед у середовищі банкірів. Як стверджує голова ради Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова, механізм, описаний у цьому законопроєкті, «викликає у банкірів сильне занепокоєння. Насамперед своєю недопрацьованістю та колізіями з іншими законодавчими нормами, що стосуються проведення й обліку кредитних операцій, відсутністю механізму компенсації збитків банківській системі; складністю та навіть неможливістю реалізації окремих новацій на практиці. Помітно, що з документом дуже поспішали».
Банки видають кредити за рахунок депозитів, які потрібно повертати людям. Погашення кредитів забезпечує стабільну роботу банку та виконання ним зобов'язань перед вкладниками.Що, насправді, пропонується? Перекласти збитки з простих людей на банки. Але без механізму компенсації збитків самим банкам це може спричинити банкрутство фінансових установ. Як результат – постраждають клієнти банків, насамперед юридичні особи та фізособи-підприємці, які обслуговуються в ньому, чиї кошти ніхто не компенсуватиме.
Особливо, на думку Олени Коробкової, постраждають банки, які проводили активне іпотечне кредитування. Вони отримають значні збитки, а інші банки, дивлячись на них, можуть ухвалити рішення про згортання іпотечного кредитування. Це призведе до того, що взяти кредит на житло стане вкрай складно.
Головний момент, на якому наголошують і юристи, і банкіри, – необхідно підтримувати комунікацію з банком. І якщо стався форс-мажорний випадок, необхідно одразу повідомити банк про те, що трапилося.
Тим паче, що в більшості іпотечних договорів міститься пункт, який зобов'язує позичальників у визначений термін повідомити фінансову установу про втрату, знищення або пошкодження заставного майна, а також на вимогу фінустанови або надати інше майно у заставу або достроково виплатити кредит.
На думку керівника юридичного сервісу перевірки нерухомості компанії Monitor.Estate Володимира Копотя, «на даному етапі законних підстав, які дозволять не повертати кредити на майно, яке постраждало або знищене внаслідок воєнних дій, не існує». Тобто кредит все одно доведеться погашати. Тому має сенс у тісному діалозі з банком обговорити ситуацію і спробувати знайти вихід із ситуації. Можна домовитись з банком про відстрочку погашення кредиту чи зробити його реструктуризацію.
Ще один момент. У разі, якщо майно було застраховане, варто ретельно перевірити умови страхування та перелік страхових випадків. Можливо, що випадок є у переліку обумовлених. Тоді можна сподіватися, що страхова компанія компенсує пошкодження чи втрату майна.
