Позовна давність за кредитом: скільки часу має кредитор та що це значить для позичальника

Позовна давність — це законодавчо визначений строк, протягом якого кредитор може стягнути борг через суд. Вона потрібна, щоб обмежити час, коли можна заявляти претензії, і захистити позичальника від безстрокових вимог.

Вимоги стягнути штраф, пеню або неустойку мають окремий, коротший строк — 1 рік від моменту, коли ці платежі стали вимагатись. Це означає, що борг за тілом кредиту та відсотками можна спробувати стягнути довше, ніж штрафи чи пеню.

Перебіг строку позовної давності починається з дня, коли з’явилась можливість звернутись до суду — зазвичай з дати першої прострочення або невиконаного платежу.

Якщо кредитний договір передбачав графік платежів — відлік для кожного платежу може починатись окремо після прострочення. Якщо договір не мав строків або строк не настав — відлік починається від дати, коли стало відомо про невиконання.

Відповідно до п. 19 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України (в редакції після 24.02.2022), перебіг строку позовної давності зупинявся на весь період дії воєнного стану.

Тобто, якщо банк або МФО не встигли подати до суду до 24 лютого 2022 року, то ці строки були фактично заморожені на час війни.

Законом України № 4434-IX від 14.05.2025 пункт 19 було скасовано, і строк позовної давності відновився з 4 вересня 2025 року.

Це означає, що з цієї дати знову почався відлік строків, у межах яких кредитори можуть звертатися до суду для стягнення боргів. Наприклад, якщо до війни залишалося 8 місяців позовної давності, то вони почали відраховуватись знову з 4 вересня 2025 року.

Важливі наслідки для позичальників:

• Строк позовної давності за кредитом не обнуляється, але він продовжується з моменту скасування пільги.
• Якщо кредит був виданий до 24.02.2022, варто обчислити, скільки часу залишалось до закінчення строку, і додати цей період після 4 вересня 2025.
• Якщо кредит отримано після 24.02.2022 — строк давності починається з моменту останнього платежу, але його перебіг також міг бути зупинений (якщо ще діяв режим зупинки).

Після спливу позовної давності кредитор втрачає право звернутися до суду з вимогою про стягнення боргу — за умови, що позичальник вчасно заявить про сплив строку.

Але це не означає автоматичного списання боргу — борг юридично існує, просто суд більше не зможе вимагати його примусово. Якщо кредитор або колектор намагається стягнути після спливу строку — позичальник має право захищатися (відмова, суд, адвокат). Якщо ви раніше частково платили, визнавали борг — строк може поновитися.

Припустимо, ви взяли споживчий кредит і перестали платити з 1 червня 2022 року. Згідно з Цивільним кодексом, строк позовної давності становить 3 роки. Теоретично кредитор мав би звернутися до суду до 1 червня 2025 року.

Але через воєнний стан строки позовної давності були призупинені, тож відлік часу фактично заморожено з 24.02.2022 по 04.09.2025. Це означає, що у кредитора залишився ще весь строк (3 роки) після завершення зупинення, і він зможе звернутись до суду до 4 вересня 2028 року.

Якщо ж позов буде подано пізніше, наприклад, у 2029-му — борг потенційно може бути визнано таким, що не підлягає стягненню. Але лише за умови, що ви офіційно заявите в суді про сплив строку позовної давності. Без такої заяви суд не зобов’язаний враховувати строк самостійно.

1. Перевірити дату останнього погашеного платежу або останньої спроби списання.
2. З’ясувати, чи були звернення/попередження від кредитора або колектора — вони можуть вважатися визнанням боргу (переривають строк).
3. Якщо строк минув — підготувати письмову відмову від вимог або звернутися до адвоката.
4. Якщо строк ще не сплив — можна домовлятися, реструктуризувати, або готувати захист.

В нинішніх умовах, з кількома змінами законодавства, воєнним станом і економічною нестабільністю — строк позовної давності набуває особливого значення:

• позитив: для багатьох позичальників це шанс закрити старі борги без доплат, якщо кредитор не був активним;
• негатив: для кредиторів та позичальників, які хочуть реструктуризації — строки можуть застрягти, що ускладнює домовленості.

Сподіваємось, що банки та МФО стануть уважніші до своєчасного реагування. А позичальникам рекомендується тримати документи, записи, доказову базу і слідкувати за строками.